До сторіччя Олеся Гончара український режисер Валерій Степанян готує документальну стрічку

0

Талановитий український режисер екранізує життя відомого радянського публіциста, письменника, поета, громадського діяча та журналіста Олеся Гончара. Документальну стрічку почали знімати на замовлення державної комісії із премії імені Олеся Гончара. Про те, яким постане перед глядачами борець за Україну і чим  відрізнятиметься фільм від п’яти попередніх екранізацій, журналісту видання Persona.Top розповів Валерій Степанян-Григоренко.

“Ми разом з Михайлом Сидоржевським, очільником Національної спілки письменників України, підняли питання про те, аби показати українцям історію життя талановитого публіциста, майстра пера і громадського діяча. Адже відомо, що вже було п’ять фільмів про Гончара, однак вони всі – поверхові. А я хочу показати все детально від народження до останніх днів”, – розповідає режисер Валерій Степанян.

Зйомки почали від Кобзаря

Знімати кінофільм розпочали з Канева, з місць поховання великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Як стверджує кіномитець, ці локації були обрані неспроста.

“Олесь Гончар – один із перших, хто отримав премію імені Тараса Шевченка у 1962 році. Тому досить-таки символічно розпочинати зйомки з Канева. Прагну показати Олеся як видатну людину, яка присвятила все своє життя Україні – у них є багато спільного з Тарасом Григоровичем. Титри почнуться з Канева”, – каже Степанян.

Він боровся за незалежну Україну

За словами кінематографіста, глядачі мають побачити не тільки те, наскільки лауреат шевченківської премії був талановитий, а й його боротьбу за українську державність.

“Українці мають зрозуміти, що Олесь Гончар навіть за радянської влади віддавав повністю себе та своє серце нашій країні. Він був зовсім неконфліктною, дипломатичною людиною, але завжди, на всіх посадах, відстоював незалежність України”, – розповідає про головний меседж стрічки режисер.

“…І не страшить мене Сибір,

І не страшать кайданів дзвони.

Велика Україно, вір:

За тебе встануть ще мільйони.І лицемір’я упаде,

І славословіє погине.

Розправить крила молоде

Безсмертне плем’я України!”, –

Писав про віру у Вітчизну український поет та письменник. Ці рядки побачили світ у Харкові в 1941 році.

Фото Олесь Гончар – SkyLots

У стрічці зніметься дружина Гончара

У зйомках візьме участь вдова вже нині покійного публіциста та письменника – Валентина Данилівна.

“Вона благословила та схвалила цей фільм. Нещодавно телефонував їй, жінка дуже щаслива і, попри хвороби та нездужання, згодилася знятися в документальному кіно і пройтися зі мною по парку Шевченка”, – ділиться подробицями Степанян.

Ігрових сцен та реконструкцій в стрічці не буде – натомість увагу акцентуватимуть на детальних, вичерпних біографічних екскурсах. Формат фільму – повнометражний, тривалість від 1 до 1, 5 години.

Фото – Валентина Гончар. slovoprosvity.org

Фільм знімають з космічною швидкістю

Кіно планують показати до століття Олеся Гончара. Тому кіношники намагаються вкласти в короткі терміни.

“Будь-що закінчу фільм за 2-3 місяці. Хочу встигнути до сторіччя письменника. Я дав слово, що зроблю документальне кіно про цю відому людину і стримаю його”, – сказав режисер.

Це буде вже другий документальний фільм Валерія Степаняна. Перший – “Театральні шляхи Володимира Дальського”, покажуть першого грудня в державному архів-музеї “Культура та мистецтво”. Початок о 15:30 годині. Відзначимо, стрічка вийшла успішною – вже отримала Гран-прі.

Нагадаємо, раніше режисер розповів в ексклюзивному інтерв’ю Persona.Top, яким має бути українське кіно і що хочуть бачити глядачі України.

Валерій Степанян – Фото Persona.Top

Довідка

– Відомий поет, публіцист та письменник з’явився на світ на Полтавщині, 1918 року в сім’ї робітників. Олесів батько працював в колгоспі, загинув після падіння нацистської авіабомби. Мати померла рано – коли хлопчикові було три роки. Вихованням Олеся займалася бабуся та дідусь. Писати почав ще навчаючись у семилітній школі, після якої став працювати в районній газеті.

– Закінчив Харківський технікум журналістики імені М. Островського. Після цього вчителював у сільській школі та писав матеріали для “Ленінської зміни”.  З 1937 почав публікуватися у республіканських виданнях. Через рік вступив до Харківського університету, де написав три новели та повість.

– Коли почалася Друга світова війна, пішов на фронт добровольцем – там пише воєнні вірші та робить замальовки до майбутнього роману. Побував в полоні.

– Після повернення з війни вступає в Дніпропетровську до університету і пише роман “Знаменосці – Альпи”. Цього ж року він і опубліковується завдяки майбутньому наставнику Юрію Яновському. Саме він запрошує талановитого письменника до столиці України – там Олесь вступає до аспірантури Інституту літератури імені Шевченка АН України.

– У 40-50 роки він пише романи та новели на воєнні теми. Письменника визнають не тільки читачі, а й критики та радянська влада. Особливо знаковою стала друга книга роману “Знаменосці” – “Голубий Дунай”. З 1957 починає займатися публіцистикою та громадською діяльністю.

– Олесь Гончар у 1959 був обраний головою Союзу письменників України. За роман “Людина та зброя” отримав премію імені Тараса Шевченка, згодом митець ввійде до комітету, що її присуджує. За роман “Тронка”, перший роман не невоєнну тематику, письменник отримав іншу престижну премію – Ленінську.

– Його твір “Собор” заборонили, через те, що один із представників партії в одному із негативних персонажів впізнав сам себе.

– Відомо, що письменник поставив свій підпис під скандальним листом щодо звинувачень Солженіцина та Сахарова в антирадянських виступах, в якому письменник підтримав владу СРСР. Лист опублікували в газеті “Правда” в серпні 1971 року.

– Сім творів Гончара екранізували. Він є володарем як мінімум 15-ти престижних премій та нагород.

Автор: Ірися Герцун

persona.top