Судова практика: особливості оскарження відмови на розробку землевпорядної документації

0

Постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №804/3703/16 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії було скасовано рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що їй було відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за недостатністю правовстановчих документів на нерухомість та на неможливість визначення відношення земельної ділянки до адміністративно-територіальної одиниці.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, адже позивач надав документи, які підтверджують його право власності на комплекс будівель на відповідній земельній ділянці.

Однак із судами попередніх інстанцій не погодився ВС та дійшов правового висновку, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно.

Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідного органа у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку особи, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Звертаючись до суду з позовом зобов’язати ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, позивач намагався усунути перешкоду у реалізації його прав, якої у дійсності немає.

sud.ua