40 днів без Віктора Кобзистого… Спогади товаришів – Федерація баскетболу України

Суперліга

Сьогодні 40 днів з дня смерті екс-гравця збірної України, баскетбольного функціонера та, без сумніву, одного з емоційних лідерів свого часу – Віктора Кобзистого.

Життя відомого у минулому баскетболіста забрала 29-го грудня чергова російська атака на мирний Львів. О пів на п’яту ранку на місто було скеровано 14 безпілотників, а згодом уже після сьомої ранку над областю було збито 10 російських далекобійних ракет. Втім, дві таки досягли своїх цілей у житлових кварталах міста, ще 3 влучання було в області. За 2 дні мав наступити Новий 2024 рік. Цього року Віктору мало б виповнитися 45.

Його яскрава кар’єра гравця була позаду, але він був сповнений сил і продовжував працювати у баскетболі. Він працював тренером, був президентом БК Кремінь у його рідному Кременчуку, а останнім часом був менеджером БК Львів. Втім, найбільш значні його досягнення у баскетболі були саме як гравця.

• Айнарс Багатскіс (колишній головний тренер збірної України і «Будівельника»): Дебют Віктора у збірній України був проти збірної Латвії, я теж тоді був гравцем. Віктора направили проти мене. За короткий час він отримав кілька фолів, не завжди виправданих. Проти такого хлопця важко було грати, він грав жорстко, агресивно, не зважаючи на авторитет опонента. Пізніше наші шляхи зійшлися у Будівельнику. Він був моїм помічником в усьому. Ті якості він переніс і у якості тренера. Усі завдання він виконував дуже завзято, іноді його слід було навіть призупиняти. У нього був бійцівський характер. Вітя не любив здаватися. Хай земля йому буде пухом.

Стабільним гравцем збірної Віктор Кобзистий був протягом 5 сезонів. 2005 року на Універсіаді в Ізмірі збірна України пройшла увесь шлях до півфіналу без жодної поразки, перегравши збірні Греції, Мексики, Естонії, Австралії, Литви і Німеччини. Ще одна перемога над командою Сербії і Чорногорії давала шанс зіграти у фіналі проти американців. У півфінальному поєдинку Віктор Кобзистий здобув 11 очок, увійшовши до трійки найрезультативніших у команді разом із майбутнім гравцем Вашингтон Візардз Олексієм Печеровим і українським снайпером Євгеном Подорваним. Україна перемогла 69:63 – у складі тодішніх суперників грали зокрема Фелікс Коядіновіч, Марко Секуліч, Міленко Тепіч, Мілан Дозет, Душан Джорджевіч та Іван Бошняк.

Кирилові Фесенку тоді було лише 18 років, він уперше грав на змаганнях такого рівня. Віктора Кобзистого він згадує із вдячністю. Саме тоді стався один із епізодів, за який екс-центровому Юти Джаз і досі соромно.

• Кирило Фесенко (колишній гравець збірної України): Я був ще зовсім молодим гравцем і під час матчу нахабно повівся по відношенню до головного тренера. Вітя не був серед найбільш статусних гравців у збірній, але лідерські якості йому були притаманні. Він дбав про добрий мікроклімат у колективі. Після гри, коли ми повернулися до гуртожитка, де  жили, Вітя відвів мене у бік задушевною розмовою і парою батьківських ляпасів, надоумив мене, що тренера і старшу людину треба поважати. Перед тренером я вибачився, це був добрий урок на усе життя.

У фінальному поєдинку проти американських студентів Кобзистий відзначився сімома очками, але українці поступилися у важкій боротьбі 70:85. Тоді у збірній США яскраво виступив майбутня зірка Міннесоти і Кліпперс Крейг Сміт, а також Шелдон Вільямс, якого наступного року Атланта обрала під п’ятим номером драфту. Разом із друзями тоді Віктор став срібним призером Універсіади  .

Кобзистий двічі виступав на Євробаскетах зі збірною, разом із Будівельником тричі ставав чемпіоном України, одного разу як гравець і двічі як асистент тренера. Також Віктор у якості гравця був одним із лідерів "Дніпра", з яким виходив до 1/2 фіналу Кубка FIBA.

Завзятість, характер і пасіонарність були притаманні йому. Він мав лідерську харизму і сміливість. Після фальсифікації президентських виборів в Україні 2004 року, коли у Києві починалася Помаранчева революція, на матч баскетбольної Суперліги Віктор Кобзистий, як капітан столичного Будівельника, вивів команду на майданчик, тримаючи у руках прапор України із оранжевою стрічкою, на майках усіх гравців також була оранжева відзнака. Він не боявся ухвалювати сміливі рішення.

Він гарно спілкувався з пресою, був комунікабельним, інші гравці характеризували його як класного розповідача. Він не просто був капітаном Будівельника, а душею команди. Майже 10 сезонів із дворічною перервою він провів у легендарному клубі.

• Ярослав Зубрицький (колишній гравець збірної України, кум Віктора Кобзистого):

Віктор був дуже енергійною людиною, простою у спілкуванні, наполегливим у роботі. Баскетболу він віддавав усю свою енергію. Звістка про його загибель приголомшила нас усіх. Я був серед перших, хто приїхав на місце трагедії…

Останні роки Віктор Кобзистий займався менеджерською діяльністю, хоча розвивати баскетбол у країні, яка веде війну на виживання дуже непросто. Після того, як головний тренер БК Львів Ярослав Скрипець був мобілізований до Збройних Сил, Віктору Кобзистому довелося поєднувати роботу директора клубу і тренера.

Кирило Фесенко:

Баскетбольна спільнота стала біднішою від цієї втрати, він був яскравим і як гравець, і як особистість.

Айнарс Багатскіс:

Він мав дух, він не любив поступатися. Хай спочиває у мирі.

Обидва сина Віктора Кобзистого теж займаються баскетболом. Старший Олександр є гравцем молодіжної збірної України та уже входить у розширений список Національної команди.