Дружина звільненого з полону жителя Вараша розповіла про перший телефонний дзвінок чоловіку

Дружина військовослужбовця Олександра Ткачука з Вараської громади на Рівненщині разом з 3-річною донечкою вперше за три роки побачила чоловіка під час відеодзвінка на зустрічі полонених. Він повернувся в Україну в рамках обміну 24 серпня.

Тато та донечка востаннє бачились, коли малечі було 8 днів, пише Суспільне.

Світлана Ткачук розповіла Суспільному, що з нетерпінням чекала на повернення свого чоловіка додому, у цьому її підтримували рідні та друзі, які переживали подібне.

"Мене постійно підтримували, мотивували, казали: чекай, ще трошки. Коли сповістили, що Олександр повернувся, були сльози щастя, радості. А коли побачила його по відеодзвінку… Важко передати ці емоції", — розповіла дружина військового.

Зі слів Світлани, жоден з її листів за три роки не доходив до чоловіка, але від Олександра вона отримала два листи, з яких і дізналася про полон. Про місце перебування Олександра жінка знала з розповідей звільнених хлопців.

Зараз її чоловік перебуває на реабілітації у Вінниці.

"Я була неймовірно щаслива, коли побачила Олександра. Донечка розуміє, що то тато, але ще соромиться його. Адже коли вона бачила Олександра востаннє, їй було 8 днів. Відчуття від того, що мій чоловік врешті в Україні і його скоро побачимо — неймовірні. Бажаю кожному і кожній обійняти свого рідного!", — побажала Світлана Ткачук.

На обмін 24 серпня їздили і члени родин зниклих безвісти з Вараського району. Катерина Гаврилюк — із Канонич. Вона вже 16 раз їздила на обміни з надією побачити свого чоловіка, була першою із земляків, хто привітав Олександра Ткачука з поверненням додому. Вона і зателефонувала його дружині, аби вони з донечкою змогли обмінятися кількома фразами.

"Ми приїхали, а мені телефонує знайома і каже, що обміняли військового з Вараша. І все. Тоді такі емоції: ноги трусяться, руки трусяться, таке враження, що то хтось рідний-рідний! Ми зв'язалися з дружиною, аби вона бачила, як ми її чоловіка зустрічаємо. Дружина скинула фото, щоб ми орієнтувалися, за чим його можна впізнати. І ми просто кричали "Ткачук, Вараш!", вже свої фотографії повідкладали", — поділилася Катерина Гаврилюк.