8 вересня, з 3-ї спроби, відбулося засідання міської депутатської комісії з питань ЖКГ, на якому розглянули проблему на обласному КП «Полтававодоканал», яке через нестачу коштів було змушене зменшити тиск у мережі.
Головуючий на засіданні Сергій Іващенко («Слуга народу») висловився за таке рішення, яке б у майбутньому унеможливило відсутність води для полтавців. Водночас у нього є питання, які наразі не мають відповіді: підприємство має борги, а його власник не сплачує їх. Також місячний розрив у тарифах на «Полтававодоканалі» — 20 млн грн, а за 8 місяців роботи «Кременчукводоканал» потребує тільки 21 млн грн.
З подачі депутата Вадима Ямщикова («Слуга народу») керівник міського УЖКГ Тарас Панасенко озвучив ініціативу, що «Полтававодоканал» необхідно передати у комунальну власність міста, в межах майна, якого достатньо для обслуговування полтавців.
Криза в окремих цифрах
В діючих в 2025 році тарифах врахована середньозважена ціна на електроенергію — 6,04 грн/кВт·г з ПДВ, при цьому фактичний тариф у 2025 році коливався від 8,43 — 10,11 грн за кВт·г з ПДВ.
В поточному році різниця між фактичною вартістю електроенергії і вартістю електроенергії врахованої в діючому тарифі на водопостачання та водовідведення становить від 10 до 13 млн грн щомісяця.
Так, в діючих тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення передбачено витрати на послуги з придбання та розподілу електроенергії в сумі 20,9 млн грн. При цьому середньомісячні нарахування за спожиту електричну енергію складають близько 32 млн грн.
Станом на 1 вересня 2025 року у КП «Полтававодоканал» заборгованість за спожиту електроенергію становить 37,1 млн грн. Крім того, в межах передоплати «Полтававодоканал» з урахуванням очікуваних нарахувань серпня та частини вересня 2025 року на оплату спожитої електроенергії прогнозовано становитиме — 47 млн грн.
З 1 вересня 2025 року відбулося збільшення вартості електроенергії для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (з 2,358 грн/кВт·год до 3,094 грн/кВт·год з ПДВ) у грошовому виразі близько 12 млн грн.
Податки та збори, які сплачує підприємство, також недофінансовані тарифом в середньому на 790 тис. грн на місяць. Враховано в тарифах на півріччя 2025 року — 7,4 млн грн, фактична сума податків і зборів склала за цей період — 12,2 млн грн.
Окрім того, підприємство зобов’язане виконувати інвестпрограму, на яку в діючих тарифах передбачено близько 45 млн грн на рік. При тому що реальна потреба значно вища через високий знос основних фондів підприємства (69,8%).
У підсумку: без надання фінансової підтримки від органів місцевого самоврядування підприємство не зможе вчасно розраховуватись за електроенергію, а також якісно надавати послуги.
Підприємство має 163 млн грн кредиторської заборгованості і 92 млн грн дебіторської (це гроші, які винні водоканалу), із них 40 млн грн — «жива», яку можна стягнути у судах. За 2 останні роки підприємств виконало робіт на суму 107 млн грн На 2026 рік заплановано витратити 42 млн грн.
Водоканал просить 37 млн грн (7 млн обленерго, 30 постачальнику). Місячна потреба — 17 млн грн, але у жовтні Юрій Заставський попередив депутатів, що знову буде просити депутатів про допомогу.
Думки міських депутатів та представників від ОВА
Сергій Каплін (“Партія простих людей”) та Олександр Івахов (“Європейська Солідарність”) нагадали про аудит на підприємстві. На це Заставський відповів, що дві справи про ймовірне розкрадання коштів перебувають у суді. Одна із них стосується підрядника ТОВ «Емпайр Буд Індастрі».
Вадим Ямщиков повідомив, що він пережив не одного керівника області та водоканалу, а тому пам’ятає, що місто у 2019 році вже зверталося до області з проханням передати місту водоканал, але це звернення було проігнороване. «Неправильно, що гроші мусимо давати ми, а приймаємо рішення — не ми. Давайте сідати за стіл переговорів», — підсумував він.
Євген Дикань (“За Майбутнє”) від імені фракції висловив готовність допомогти водоканалу, потрібно тільки з’ясувати потреби підприємства та можливості міського бюджету Полтави.
Юлія Городчаніна (“Європейська Солідарність”) підтримала фінансово допомогти водоканалу, бо процес переговорів про передачу підприємства може тривати довго, а полтавці можуть залишитись без води вже зараз.
Юрій Бражник (“Слуга народу”) порадив не критикувати нинішнього керівника водоканалу, бо проблема виникла задовго до нього. Натомість потрібно системне вирішення, адже щомісячне фінансування з міського бюджету — це проїдання коштів та шлях в нікуди.
Тарас Бойко (“Рідне місто”) закликав депутатів мати повну інформацію про можливості міськради фінансувати водоканал. Бо обласна рада не буде передавати підприємство без боргів. Тому потрібно зустрітися фінансистам, представникам УЖКГ, головам міської та обласної рад. На це Ямщиков відповів, що міська рада делегувала до робочої групи при обласній раді керівників департаментів: Сороку, Курнакову, Панасенко та Кустолян.
Керівник департаменту з питань ЖКГ Полтавської ОВА Едуард Рева нагадав, що 27 травня цього року в.о. Полтавської ОВА Володимир Когут зустрівся із головами громад і вже тоді попередив про те, що проблема насувається.
«Водоканал сплатив ПДФО в наш бюджет тільки 15%. А ми надали 44,2 млн грн допомоги. Це кошти з резервного фонду. Держава передбачила, що різниця у тарифах покривається з місцевих бюджетів в межах 4% ПДФО. В обласному бюджеті цих коштів немає. В Кременчуці, Лубнах, Миргороді проблем із водопостачанням немає. Натомість 90% послуг водоканал надає Полтаві. Тому необхідно покривати різницю в межах 4% ПДФО», — повідомив Рева. Він також нагадав, що Полтава отримала стільки надходжень, скільки й обласний бюджет. Тому необхідно створити робочу групу, розробити механізм та розрахунки. А звернення міста щодо передачі підприємства ні до чого не призведе, потрібен діалог.
Тетяна Кустолян відповіла, що місто має направити свої залишки тільки на певні напрями, водоканал до них не належить.
Керівник фінансового департаменту ПОВА Павло Кропивка нагадав про фундаментальні причини кризи — в конституції немає обласної форми власності, але є спільна власність територіальних громад. Він не бачив документів, щоб місто передавало водоканал до обласної ради. Тому це питання потрібно узаконити. А поки держава передбачила механізм компенсації різниці в тарифах — 4% ПДФО с місцевих бюджетів.
Заступник міського голови Володимир Чередниченко нагадав, що міська рада витрачає на свої КП 240 млн грн на рік. Те саме повинна зробити й обласна рада.
Насамкінець депутати підтримали наступне рішення: доручити бюджетно-фінансовому управлінню вивчити можливість фінансування водоканалу коштами з міського бюджету. Паралельно депутати підтримали звернення до обласної ради щодо передачі підприємства у власність міста.
Епілог у якості прологу
За інформацією «Полтавщини», протягом цього тижня готується зустріч керівників Полтавської ОВА, місцевого самоврядування і, можливо, із залученням народних депутатів. Під час спільних зустрічей учасники намагатимуться знайти довгострокові стратегії, щоб вирішити питання водоканалу.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»
Коментувати цю новину post