Відповідний допис Юрій Яцика написав на своїй Fb-сторінці:
"Останнє Різдво". Пам'яті моїх друзів…
"Уже не так святково сприймається груднево-січневий період… На початку повномасштабного іще в 2022 році між собою говорили, що так буде… ми втрачатимемо… і певною мірою зарікалися…але втрачатимемо і друзів.. було що зранку снідаєш у колі з побратимами, а вже вечеря без хлопчини, з ким снідали разом… він не прийшов.. бо його уже немає з нами…
Різдво… Не таке Різдво, що змальовую зазвичай… Найбільше згадую…
Згадую дзвінок перед Різдвом від побратима.. уже тихим, ледь вимовним голосом спровістив, що це його останнє Різдво.. І сподіватися на позитивну ноту уже безнадійно в його випадку… На жаль, так… тепер він серед небесного українського воїнства… Згадка про Олексія (Лиходій)…
25 грудня 2022 року ми вийшли на ротацію.. Не радісною та зовсім не різдвяною звісткою стала загибель по-істині побратима мого іще до воєнних часів, учасника Революції Гідності, Учасника АТО, повномасштабного… побратима по духу та дотичному козацькому світогляду…
Мова про Максима “Непийпива” Михайлова, Юрія “Святошу” Горовця, Тараса “Тарасія” Карпюка, Богдана “Аполлона” Лягова. Їх було четверо!… Мова про тих, хто без сумніву достойний усіх нагород світу… Мова про українських воїнів-розвідників, що брали участь у найбільш складних місіях. Це вони робили оту "БАВОВНУ" на окупованих ворогом українських землях та загинули на брянщині. Нищили ворога, завдавали російським терористам втрат у найнесподіваніших місцях.
Яким пам'ятаю Максима?… Згадую Максима, коли за рік до повномасштабного ми спільно працювали у дитячому таборі патріотичного виховання, що заснований на козацькій народній педагогіці… Для нас козацтво – це не лише вишиванка і шаровари… Козацтво – це наше пожиттєве кредо!… Пам'ятаю, Максим самостійно зшив козацький і жупан, та з власної викройки зшив шаровари… Як і подобає справжньому лицарю, володів і мечем, шаблею.. Згадую його розповіді про участь у міжнародних турнірах любителів люльки… У нього була ціла колекція в пам'яті про кожен турнір, загальним числом більше двадцяти одиниць!… Пам'ятаю також про кав'ярню у Києві… І хоча я не кавовий фанат, але відзначу, що він як ніхто інший умів готувати каву і серед поля… Він був чудовим співбесідником – особливо часто серед глибоких ночей, коли доводилося мені складати розклад таборових занять… Він був зразковим вчителем, бо у таборі до нього діти просто липли як до меду бджоли… Ніби і не вперше чув, але згадую слова: "двокутка" та "трикутка" – це про крислаті капелюхи уніформи європейських та американських військ XVII-XX ст. Для більшості з вас відомі словом як "тріуголка"…
Козакували… скінчилось літо 2021 року.. а взимку розпочалася війна… Підтримували взаємозв'язок, хоч і перебували у різних підрозділах… Пам'ятаю як зацікавив його мистецтвом, зокрема історією світового живопису… Серед розмов була і астрономія – українське небо та забуті імена українських вчених, що іще задовго до Коперника розглядали нашу планету у формі кулі на основі спостережень за краплинами дощу.. Кладень мудрості та знань. Його вчинками керували любов до свободи, козацької волі та особливо до України…
Непийпиво, Святоша, Тарасій та Аполлон відмовились здатись в полон російським військам, зайняли кругову і героїчно прийняли останній бій 25 грудня 2022 року.
Згадуючи Різдво, згадайте також і за українців, хто продовжив нам можливість, хто продовжив життя, ціною відданого свого..
В Україні війна… А скоро Новий рік!… Наближається не свято, наближається фронт…", – пише він.
