Майже кожен із нас ставив собі це запитання: чому хтось сидить без світла по два дні, а в сусідньому будинку воно є постійно? Де тут справедливість і чи взагалі вона можлива під час війни?
Поясню просто. В енергосистемі є критична інфраструктура: лікарні з усіма їх реанімаціями та операційними; водоканал, який подає воду і відкачує стоки; теплоенерго, що дає тепло і гарячу воду. Ці об’єкти вимикати не можна. Тож енергетики залишають їх під напругою. Але часто на одній лінії з ними «висять» цілі житлові будинки. Саме тому виходить, що у вас світла немає, а через дорогу — є.
Не маю нічого проти людей, яким не вимикають електроенергію. Навпаки, радий за них. Проблема не в них, а в хаосі та невиконанні графіків. Коли люди не можуть спланувати елементарне життя — це викликає справедливе обурення.
Світло має вимикатися справедливо. Усім незручно, але порівну. При цьому система повинна залишатися збалансованою. Для цього є постанови уряду. Але на місцях вони часто виконуються погано або формально.
Що можна зробити реально.
Перше: вивести всю критичну інфраструктуру на окремі лінії. Ми почали це ще у 2023 році. Понад десять великих об’єктів водоканалу були перепідключені, і люди під час аварійних відключень залишалися з водою. Те саме має бути з теплоенерго. Це дає простий ефект: енергія, яку раніше тягнули «супутні» будинки, рівномірно повертається в систему. Десь на пів години, десь на годину світла стає більше для всіх.
Друге: додаткова генерація. Великі ТЕЦ, когенераційні установки, сонячні станції. Влада має допомагати бізнесу запускати власну генерацію, щоб зменшувати навантаження на мережу.
І третє, найголовніше. Усі ці проблеми мають одну причину — війна. Ворог цілеспрямовано б’є по енергосистемі. Тому нам зараз важливо не гризтися між собою, а вимагати справедливих рішень і тримати баланс.
Ми відновимо генерацію. І світло буде. Але шлях до цього має бути чесним і рівним для всіх.
Олексій ЧЕПУРКО
Коментувати цю новину post