Втручання силових органів у процедури банкрутства стає системною проблемою — Русецька – Экономика

Без змін у законодавстві сам факт виконання своїх обов’язків може обернутися і для приватних виконавців, і для арбітражних керуючих кримінальною відповідальністю

• Посилання скопійованоlink copied

На завершальній сесії XI Форуму з реструктуризації та банкрутства однією з ключових тем стала відповідальність у процедурах банкрутства — від дисциплінарних механізмів до кримінально-правових наслідків для учасників процесу. Про системні ризики для професійної спільноти говорила голова Асоціації приватних виконавців України Оксана Русецька.

У своєму виступі вона зосередилася на кримінально-правових аспектах діяльності приватних виконавців і арбітражних керуючих, наголосивши, що сьогодні ці професії працюють у вкрай конфліктному середовищі, де на стику виконавчого провадження, банкрутства та кримінального процесу виникає дедалі більше правових ризиків.

За словами спікерки, проблема полягає не лише у формальних підставах кримінальної відповідальності, а й у системному втручанні правоохоронних органів у професійну діяльність.

«І приватні виконавці, і арбітражні керуючі працюють у вкрай конфліктних і ризикованих умовах, стикаючись із постійним тиском, кримінальним шантажем та, іноді, переслідуванням. Правоохоронні органи не є учасниками ні процедури банкрутства, ні виконавчого провадження, але їхня діяльність суттєво впливає на перебіг процесу і часто блокує нашу роботу», — наголосила вона.

Незаконні обшуки та вилучення техніки

Окрему увагу у виступі було приділено інструментам тиску на професію. Серед них — обшуки без ухвал слідчих суддів, вилучення робочих телефонів та носіїв із кваліфікованими електронними підписами, а також штучне блокування процедур через кримінальні провадження.

Такі дії, за словами Русецької, не лише ускладнюють виконання судових рішень, а й фактично паралізують роботу виконавців та арбітражних керуючих.

Вона також звернула увагу на проблему вилучення арештованого майна в межах кримінальних проваджень із подальшою передачею його на зберігання самим боржникам, що, на її думку, підриває ефективність виконавчого провадження.

«Правовий глухий кут» санкційного законодавства

Особливий акцент у виступі було зроблено на законопроєкті №12406, який передбачає кримінальну відповідальність за порушення санкційного режиму.

На думку Русецької, документ створює для виконавців і арбітражних керуючих так звану «правову пастку».

Якщо фахівець виконує судове рішення щодо підсанкційної особи, виникає ризик притягнення до відповідальності за порушення санкцій. Якщо ж він відмовляється виконувати рішення суду — може бути притягнутий до відповідальності за його невиконання.

Фактично професійна спільнота опиняється між двома статтями Кримінального кодексу:

1. ст. 114-3 ККУ — порушення санкцій;
2. ст. 382 ККУ — невиконання судового рішення.

Саме тому, на переконання спікерки, законодавство має чітко визначити межі між виконанням судових рішень, процедурами банкрутства та застосуванням санкційного режиму.

Слабкий захист

Оксана Русецька також навела статистику кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю виконавців. За її словами, лише у 2024–2025 роках було подано 226 заяв щодо злочинів, пов’язаних із невиконанням судових рішень або незаконними діями щодо арештованого майна. Водночас лише 12 справ завершилися обвинувальними актами, і за цей період жодного вироку винесено не було.

Крім того, значна частина виконавців взагалі не звертається до правоохоронних органів, не вірячи у можливість реального захисту.

Окремою проблемою, за словами Русецької, є те, що і приватні виконавці, і арбітражні керуючі фактично не мають кримінально-правових механізмів захисту, аналогічних тим, які передбачені для інших професій.

За підсумками виступу Русецька заявила про необхідність комплексних змін у законодавстві. Зокрема, йдеться про:

• чітке розмежування процедур банкрутства, виконання судових рішень та санкційного режиму;
• запровадження додаткових кримінально-правових гарантій захисту професії;
• врегулювання правил проведення слідчих дій щодо приватних виконавців та арбітражних керуючих за аналогією із гарантіями адвокатської діяльності.

На її переконання, без таких змін існує ризик, що професійні спільноти виконавців і арбітражних керуючих опиняться у ситуації, коли виконання своїх обов’язків саме по собі ставатиме підставою для кримінального переслідування.

Джерело