06.04.2026 10:07
Торговельна місія, яку Асоціації «М’ясної галузі» провела у Філіппінах у березні 2026 року, принесла очікуваний дипломатичний результат: розгляд заяви України перенесено з черги 2027 року до пріоритетного списку 2026-го, погоджені терміни фізичного аудиту виробничих та переробних потужностей.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Велика цінність поїздки виявилася ще і в іншому. Боротьба Філіппін із африканською чумою свиней — це не просто ветеринарна програма. Це урок стратегічного мислення, якого Україна поки що так і не засвоїла.
Вакцина, якої «не існувало»
Роками глобальна ветеринарна спільнота жила з аксіомою: вакцини проти АЧС немає. Філіппіни у співпраці з компанією AVAC змінили цю аксіому. У 2024 році країна запустила державну програму вакцинопрофілактики АЧС — і вже на старті вийшла на масштаб: 315 тисяч доз було застосовано на 52 фермах. Це не лабораторний дослід і не пілот на кількох фермах. Це галузева операція.
Заступник міністра сільського господарства Філіппін з питань тваринництва Констант Д. Палабрик, який провів окрему зустріч із директором Асоціації «М’ясна галузі» Миколою Бабенком, підтвердив готовність офіційно надати Україні інформацію про хід програми та її результати.
На фото пан Констант Д. Палабрикою представляє початок державної програми вакцинопрофілактики АЧС в Філіппінах.
Сторони домовилися про двосторонній обмін даними — і це, мабуть, один із найцінніших практичних підсумків для українського бізнесу в свинарстві з візиту на Філіппіни.
Що означає філіппінський досвід для України? Мінімум одне: парадигма «вакцин нема» більше не є виправданням для бездіяльності. Робочі рішення вже існують і успішно впроваджуються на практиці. Філіппіни свідомо пішли на ризик в числі перших країн почавши застосування в 2024 році вакцини AVAC ASF Life, щоб не допустити втрати поголів’я свиней. В той же рік через АЧС Україна втратила до 40% поголівʼя свиней, що спричинило подвійний ріст цін на них уже в 2025 році.
Хто контролює вакцину — той визначає правила торгівлі
Паралельно з масовою вакцинацією Філіппіни інвестують у власні R&D-розробки в галузі вакцини — через спеціалізований науковий центр з контролю хвороб тварин.
Логіка тут проста й жорстка: не допустити масового поширення АЧС, зменшити залежність від чужих постачань свинини. Філіппіни в 2024 році почали діяти, а не чекали чужі регуляторні рамки і дозволи від ЄС чи ВООЗТ (World Organisation for Animal Health).
«Україна досі, навіть, не перебуває в позиції покупця технологій, а є стороннім спостерігачем втрати стратегічної галузі економіки, що здатна стати альтернативою дорогому експорту зернових та генерувати 6-12 млрд євро доданої вартості щороку. Врешті і свинарство, і м’ясна галузь можуть стати приреченими грати за чужими правилами — і завжди із запізненням. Поки інші країни розробляють вакцини, встановлюють стандарти і визначають умови торгівлі, Україна чекає, не адаптується, не підлаштовується. Це не позиція експортера — це позиція залежного імпортера, якому диктують умови. Якщо ми справді претендуємо на роль серйозного гравця на ринку свинини, нам потрібен власний центр ветеринарних розробок у партнерстві з ЄС, США та азійськими країнами» – вважає Микола Бабенко, директор Асоціації «М’ясної галузі» та Центру підвищення ефективності в тваринництві.
Модель відновлення, яка насправді є моделлю перебудови
Третій елемент філіппінської стратегії — програма відновлення поголів’я свиней. Але за цією назвою ховається щось значно більше, ніж просто повернення тварин на ферми після спалахів АЧС. Філіппіни будують чітку трирівневу піраміду: є спеціальні господарства, які займаються виключно селекцією і зберігають найкращих тварин — вони постачають свинок на репродуктори, а ті вже продають поросят на звичайні товарні ферми. На кожному рівні — жорсткі вимоги до біобезпеки.
Ця модель дає країні контроль над генетичним фондом, здатність швидко масштабуватися після кризи і системну стійкість до повторних спалахів. Криза стала каталізатором змін.
В Україні картина інша. Спалахи АЧС переважно не реєструються, карантинні зони не оголошуються, інфіковані тварини не знищуються, а нелегально продаються – перезаражаючи нові і нові господарства. Програми відновлення поголів’я не працюють, вони не прив’язані до єдиної генетичної моделі, ринок наповнений псевдогенетикою. Кожне господарство відновлюється як може і звідки може. Вимоги до біобезпеки на папері є, але їх дотримання залишається питанням доброї волі, а не системного контролю. У підсумку після кожного спалаху галузь повертається приблизно туди, звідки починала — без накопиченого досвіду, без посиленої інфраструктури, без гарантій, що наступного разу не буде ще гірше.
Філіппінська стратегія розвитку
Якщо спробувати стисло описати філіппінську стратегію, вона зводиться до трьох паралельних векторів:
- Перший — гасіння пожежі: вакцинація як інструмент стримування поширення спалахів.
- Другий — будівництво незалежності: співпраця у розробці вакцини, удосконалення механізмів профілактики АЧС.
- Третій — перезбирання галузі: програма відновлення поголів’я, яка насправді є програмою модернізації.
Ці три вектори реалізуються не послідовно, а одночасно. Це і є ознака зрілої промислової політики — не «спочатку вирішимо кризу, потім подумаємо про розвиток», а розуміння того, що криза і є вікном можливостей для системних змін.
На тлі цього опису Україна виглядає значно гірше, ніж далеко не сама передова країна Азії. У нас немає системної програми реагування на АЧС — є реакція на конкретні спалахи. Немає централізованої моделі відновлення галузі. Немає координації між державою і бізнесом на рівні, який дозволяв би запускати довгострокові програми, а не латати дірки. Немає регуляторної готовності до швидкого введення в обіг ветеринарних препаратів у кризових ситуаціях. Навіть поява робочого рішення з вакциною проти АЧС в 2023 році не дозволила Україні його впровадити та не допустити кризи в галузі в 2024 році.
Результат передбачуваний: спалахи гаситимуться новими спалахами, експортний потенціал втрачатиметься разом із кожним черговим продажем інфікованих свиней, а ринки, які ми намагаємося відкрити – як-от Філіппіни – дивуватимуться, чому країна з таким аграрним потенціалом досі не може запропонувати системних гарантій ветеринарної безпеки.
Що робити Україні для реформування галузі свинарства
Місія повернулася додому з домовленостями. Але дипломатичний успіх — це лише вхідний квиток. Справжня робота починається тут.
По-перше, Україна повинна негайно увійти в міжнародні програми тестування вакцин проти АЧС — у першу чергу комерційних, виготовлених серійно згідно вимог ВООЗТ. І ЄС не забороняє нам це робити.
Регламент (ЄС) 2016/429 («Animal Health Law») встановлює загальні правила профілактики та контролю хвороб тварин, включаючи можливість застосування надзвичайних заходів. Зокрема, стаття 258 прямо передбачає, що держави можуть застосовувати надзвичайні заходи для негайного реагування на серйозні ризики для здоров’я тварин, що може включати використання ветеринарних лікарських засобів.
Крім того, стаття 110(2) Регламенту (ЄС) 2019/6 про ветеринарні лікарські засоби передбачає можливість дозволу компетентними органами використання імунологічного ветеринарного препарату, який не має стандартної авторизації, у разі спалаху хвороби зі списку Регламенту (ЄС) 2016/429.
Ця норма демонструє, що законодавство ЄС допускає застосування виняткових регуляторних механізмів у разі серйозних епізоотичних ризиків.
По-друге, потрібна завершити дослідження поданої на реєстрацію в Україні першої вакцини проти АЧС та створити регуляторну базу для швидкого введення в обіг ветеринарних препаратів у кризових ситуаціях — щоб у критичний момент не витрачати місяці на погодження того, що вже зареєстровано в інших країнах та довело свою ефективність.
По-третє – перезапуск галузі через державно-приватну програму відновлення поголів’я з посиленням вимог до біобезпеки на кожному етапі ланцюга.
Філіппіни використали кризу як стартовий майданчик. Україна використала її як привід для паузи — і ринки це бачать. Різниця стратегічна, і вона з кожним роком стає дедалі більшою. Коли наші експортні двері нарешті відчиняться, питання буде одне: а чи є що везти?
Коментувати цю новину post