24 лютого 2024, 09:15
Українські полярники, які перебувають на станції “Академік Вернадський” в Антарктиді, розповіли про специфіку роботи 28-ї української антарктичної експедиції під час війни.
На станції – 22 працівники. «Голос Америки» обрав чотирьох з них для спілкування по ключових напрямках наукових досліджень, які проводить станція. Одним із співбесідників видання став метеоролог станції Олександр Полудень, уродженець міста Лисянки, що на Черкащині, пише Козацький край
В непростих умовах війни формувався склад експедиції. Свій слід війна лишила і на шевроні – позначці, яка може характеризувати 28-у антарктичну експедицію. Її учасники придумали оригінальний макет шеврона, на якому зображені пінгвіни і є напис. З одного боку це “Привіт, Марс” (англійською – Hi,Mars), як вітання землян космосу, з іншого ж боку – назва американських систем залпового вогню HIMARS, які стоять на озброєнні ЗСУ…
Олександр Полудень розповідає про роботу своєї трійки гідрометеорологів. Вісім разів кожної доби, через кожні три години група лисянця фіксує, кодує і передає телеграмою результати метеодосліджень, якими користується весь світ. Також у них є гідропост, який вичає стан океану, солоності й температури води, приливів, відливів. Також метеорологи досліджують стан льодовиків, фіксують їх танення, появу тріщин, печер і підземних озер. Спільно з британцями з BAS (British Antarctic Survey) проводять озонометричні спостереження і фіксують виснаження озонового шару, бо якраз над Антарктидою є озонова діра…
Підтверджує наш земляк-полярник і наявність проблем глобального потепління. «На нашій станції проводяться спостереження з 1947 року, – говорить Олександр Полудень. – Ми будуємо графік і бачимо, як середньорічна температура змінюється. Майже 80 років назад середньорічна температура на нашій станції складала -5,5°, а зараз середньорічна -1,2°. Потепління на 4,3°. За 80 років ми бачимо постійний тренд зростання температури».
Сама Антарктида вже має помітні втрати в екології, які відбуваються фактично на очах в українських полярників. Через потепління льодові острови втрачають впізнавані обриси, повністю щез плавучий лід і це вже спричинило зниження кількості популяцій морських леопардів і тюленів-крабоїдів…
Як і кожна працююча людина, полярники мають вихідні і вільний час. «Голодні» до позитивних й екзотичних новин материкові ЗМІ часто публікують відео та фото з Антарктиди, які учасники експедиції постять у соцмережах. Була курйозна ситуація, коли полярникам станції Вернадського довелося прокопувати в снігу глибоченний рів-дорогу до причалу, а ЗМІ побачили фото, прочитали жартівливий коментар полярників і на повному серйозі розтиражували «новину» про те, що рів нібито має захищати станцію від нашестя пінгвінів…
Насправді, науковці станції чудово співіснують з усіма тваринами Антарктиди і значно більше переживають за те, що робиться у Європі та рідній Україні, де «пінгвіни» з країни по сусідству вбивають мирних людей, палять поля й будинки і тільки збільшують цим екологічні проблеми планети…
Одним з найбільш відомих фото, зроблених українцями в Антарктиді, стала світлина Олександра Полудня з червоно-чорним бойовим прапором 43-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ імені гетьмана Тараса Трясила. З прапором друзів-артилеристів літаком і кораблем він побував у декількох країнах і зрештою розгорнув його в Антарктиді.
До речі, на День Соборності наприкінці січня Полудень знову відзначився оригінальним фото на підтримку ЗСУ: знімок скомпонували разом з другом, колишнім кухарем станції Вернадського Артемом Ігнатенком, який нині аеророзвідник і воює під Бахмутом. За тисячі кілометрів один від одного два українці тримали синьо-жовтий прапор нашої держави, поєднаний докупи…
Discussion about this post