Стало відомо, як в Україні розвивається рибний бізнес – ЭКОНОМИКА

05.03.2024 10:08

Вінничанка Олена Штурмаревич уже понад 20 років орендує під Вінницею ставок. Раніше
бізнес вела разом із чоловіком. Із початку повномасштабної війни його демобілізували, уже
впродовж двох років жінка займається справою родини сама. Видання Agronews.ua поспілкувалося з Оленою Штурамаревич та розпитало, як ідуть справи сьогодні в рибному бізнесі.

– Пані Олено, розкажіть, будь ласка, як справляєтесь з роботою?

-Вести бізнес зараз стало дуже важко. Я залишилась, практично, сама. Допомагає донька з
зятем і все. Раніше до початку повномасштабного вторгнення, левову частку роботи на себе
брав чоловік. Ми також наймали людей на допомогу. В нас були охоронці, вантажники.
Зараз я такої розкоші не можу дозволити. Та й чоловіків, практично, немає. Ставок орендуємо
в селі, тут більшість чоловіків мобілізовували.

Ми уклали угоду із сільською радою на оренду
ставка, я не ж не можу все покинути та й без роботи не залишуся, адже це справа, якою наша
родина займалася понад 20 років. Перших 5 років ця справа взагалі не приносить прибутку.
Зараз теж нічим хизуватися. Вірю, що війна закінчиться нашою Перемогою, повернеться
чоловік і в нас знову підуть справи значно краще.

– Яку рибу вирощуєте?

-Наша родина орендує 9 га ставка. Вирощуємо: товстолоба, коропа, білого амура, сома, щуку,
карася. Саме на таку рибу є попит у покупців. Хоча й він зараз значно знизився. Доходи у
людей нині малі. В піст купують трішки краще, в м’ясниці – менше. Але в порівнянні з
минулими роками, люди дуже мало стали купувати риби, а якщо й беруть, то дешевших
сортів.

– Де купуєте зарибок і за якими цінами?

-Зарибок коштує від 50 до 100 грн. Найдешевший зарибок –  товстолоба. Його вартість 50-60
грн.кг. Найдорожчий – коропа.  Мальки цієї риби коштують до 100 грн.кг. Ми купуємо у
підприємців, які займаються вирощуванням мальків.На Вінниччині ще є також рибгоспи, які
займаються його вирощуванням  Куплений мальок  запускаю у ставок і починаємо годувати.
Риба їсть з травня до вересня двічі на день. Годуємо зерном пшениці та кукурудзи. 

– Скільки за цей період затрачаєте зерна для годівлі?

-Упродовж періоду годування ми затрачаємо приблизно 50 – 60 тонн зерна. Переважно вона
росте в літній період. За цей час із мальків вона досягає ваги до 1,5 – 2 кг., а вже з вересня
вона перестає їсти і починає падати в так звану сплячку. Окрім годівлі, ми також слідкуємо
аби риба не хворіла.

Щомісяця літом проводимо дезінфекцію ставка – обсипаємо його вапном. Воно очищає воду і не дає розмножуватися хворобам. Риба також може хворіти. Традиційно: краснухою, кліщем та глистами. Краснуха – це коли на ній є невеликі червоні плями. Глисти – це маленькі тоненькі, як ниточки, черв’яки, які знаходяться у хвості та під лускою. Кліщ- також схожий на нитку, тільки коротший за глиста.

Ми щомісяця робимо контрольний вилов риби, якщо є якась хвороба, то її буде видно на рибі. Ліки даємо разом з їжею. Розкидаємо в ставок. Після того знову робимо вилов риби для перевірки. Чекаємо аби вона одужала, а вже потім продаємо. Звісно, що слідкуємо й за санітарним станом ставу, обкосюємо береги, прибираємо територію. Взимку робимо отвори, аби риба дихала.

Тепла погода – добре для риби, адже в лютому йде активне перегнивання водорослей і коли мороз,
ставок замерзає, рибі не вистачає кисню. Зараз ставок розмерзся, такої проблеми не маємо, слава Богу.

– Де реалізовуєте товар?

-Переважно возимо на ринки. Буває й так, що люди приїздять до ставка. Раніше цим займався
чоловік. Тепер, все доводиться мені. Я – ветеринар, доглядальниця, водій ну, і всі решта
професій, які пов’язані з моєю справою. Прикро, що на таких малих підприємців держава
нині не звертає увагу.

Колеги, які займаються іншим напрямом в сільському господарстві можуть взяти участь у конкурсах та грантах. На рибний бізнес їх дуже мало. Я відслідковю та шукаю всі можливі проєкти, ще жодного разу не вдалося здобути перемогу. Хоча, веду чесний бізнес і вчасно сплачую податки, волонтерю.

– Ви ще й волонтер?

-Мені здається, що всі свідомі українці зараз волонтери. Мій чоловік захищає країну. Ми хоч і
підприємці, але бронь на наш бізнес не діє. Його мобілізували. Він з побратимами там. Я
впродовж дня біля ставка, а ввечері готую допомогу на передову. Бо хлопці чекають.

Ми зараз всі маємо об’єднатися і допомагати їм, бо вони нас боронять від ворога. Горе спіткало
країну, мусимо разом здолати його. Роботи вистачає і вистачатиме, бо після Перемоги, ще
відновлювати країну.

Сподіваюсь, що хтось зверне увагу на напрям нашої справи. Бо теж турбуємось про продовольчу безпеку українців, а ще сплачуємо податки та підтримуємо економіку держави. Вірю, в ЗСУ, Перемогу та краще майбутнє.