Піст – невід’ємна частина християнського життя, встановлена Богом.
Як стародавня установа, піст вже був у Старому Завіті:
«І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити»(Втор 9:18).
У Новому Завіті піст набирає більш глибинного сенсу. Ісус Христос перед початком свого суспільного служіння постив протягом 40 днів:
«А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив. Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.»(Лк 4:1-2)
На цьому прикладі ми бачимо, що Христос відмовився від їжі, але також пам’ятаємо якими спокусами його спокушав диявол: гордістю та марнославством – гріхами, які лежать у духовній площині.
Ці гріхи добре нам відомі, і той, хто намагався з ними боротися знає, як це важко, і скільки зусиль потрібно прикласти для боротьби з цими гріхами.
Якщо ж Церква акцентує на духовній складовій посту (відмова від гордості заздрості осуду), чому так важлива тілесна складова, а саме відмова від їжі на певний період або зменшення її кількості?
Споживання їжі спричиняє викид дофаміну (нейромедіатор, що відповідає за задоволення), що дарує приємні враження та покращує настрій.
Мабуть, кожному відомий вислів «заїдати проблему», коли людина при певній проблемі намагається щось з’їсти смачного або трохи більше, ніж завжди, таким чином, отримуючи улюблену їжу, ми заспокоюємось, проблеми відходять на другий план (хоча не зникають).
Так сталося, що їжа з роками була перетворена людиною на своєрідний культ – культ живота, адже ми не їмо рівно стільки скільки потрібно для підтримки належного функціонування тіла, але як правило з надлишком.
Саме ця ситість і притуплює нашу духовну бадьорість.
Тому обмежуючи себе в їжі ми наче скидаємо з себе кайдани сонливості та лінивства.
Хто практикував зменшення їжі чи відмову від неї той знає, що розум і духовні почуття наче проясняються, загострюються.
Таким чином ми можемо проаналізувати свої відчуття, дратівливість чи злість.
Утримання під час посту від певної їжі, а й поміркованість у її виді та кількості складають відчутний елемент духовної боротьби:
«Хто вважає якийсь день особливим, стоїть на цьому в ім’я Господнє. Хто споживає будь-яку їжу, той теж робить це в ім’я Господа, бо дякує Богу. Той же, хто не їсть певну їжу в ім’я Господа, також дякує Йому».(Рим.14:6)
Піст покликаний привести людину до єднання з Богом. Сучасне життя ставить людині нові виклики і в духовному, і психологічному сенсі.
Якщо роками ми мислили піст в тілесній площині «їсти –не їсти», то у XXI столітті все набагато складніше, і потребує неабияких духовних зусиль та сили волі.
Крім споживання звичайної їжі ми споживаємо також багато інформації через ЗМІ та соцмережі, які також по-різному впливають на наше психічне та духовне здоров’я.
Адже, постійний потік пропаганди, фейкових новин ІПсО (інформаційно-психологічних операцій) ворога провокують в наших серцях ненависть та страх.
Це доволі деструктивні емоції з огляду психологічного здоров’я.
Соцмережі змінили наше життя до невпізнаваності.
Британські вчені вважають, що залежність від соцмереж можна прирівняти до залежності від цигарок чи алкоголю. Часто день починається із перегляду новинної стрічки у Facebook.
Фото в соцмережах можуть викликати також не найкращі емоції такі як: осуд, гнів, заздрість.
Саме цей здавалося б поверхневий огляд часто формує нам великий діапазон емоцій та відчуття: від гніву та страху, до марнославства та заздрості.
Отож, в цей непростий період ми повинні виробити в собі навичку інформаційного посту, тобто намагатися зменшити час перегляду новин, стрічок у фейсбуці та інстаграмі, а більше зосередитись на читанні книг та спілкуванні з людьми в реальному світі.
Тому у сучасному контексті піст переосмислюється і вже сприймається не як архаїчний пережиток минулого, але навпаки як ефективний, функціональний елемент власного життя.
Фактично, піст – це те рятівне коло, яке врятує нас від негативних емоцій стресу та депресії сучасного інформаційного світу.
Discussion about this post