З-під Часового Яру на щиті повернувся воїн Полтавщини

Прощання з Русланом Демчиком

Фото оприлюднила Великобагачанська громада

0 Яніна Мурдза25 березня 2024, 13:03

До Полтавщини для прощання повернули тіло воїна Руслана Демчика.

Про це повідомили в Великобагачанській громаді 21 березня. Руслан Демчик загинув 16 березня на Донеччині.

Захисник народився 14 жовтня 1974 року в селі Білоцерківка в родині робітників. Згодом разом із матір’ю повернувся до села Широкого.

У 1982 році розпочав навчання у Багачанській першій неповній середній школі, яку закінчив у 1990 році з відзнакою. З 1990 по 1992 рік навчався у Великобагачанській середній школі, яку закінчив зі срібною медаллю.

Руслан Демчик

У 1992 році Руслан Демчик вступив до Полтавського радгоспу-технікуму імені Макаренка, де навчався фермерства. Фах майстра сільськогосподарського виробництва здобув у 1997 році, отримавши червоний диплом молодшого спеціаліста.

Строкову військову службу чоловік проходив у Харкові та Вінниці. Після демобілізації працював у колгоспі «Зоря» бригадиром тракторної бригади. Також був механіком у Великобагачанському комунгоспі, охоронцем у фірмі «Агроінвест». У 2001 році Руслан Демчик одружився.

До лав Збройних Сил України чоловіка призвали 17 січня 2023 року. Понад рік воїн боронив Україну на фронті. Останнє бойове завдання захисник виконував поблизу Часового Яру.

Посмертну шану землякові віддали жителі Великої Багачки, Довгалівки, Дзюбівщини та Красногорівки, які живим коридором зустрічали траурний кортеж з тілом Руслана Демчика. Прощалися з полеглим у рідному селі Широке. У воїна залишилася мати, дружина та доньки.

Світла пам’ять захисникові!

Фото з прощання оприлюднила Великобагачанська громада

Згадаймо імена полеглих за Україну воїнів-земляків

Троє дітей втратили батька в боях поблизу Куп’янська. Полтавщина провела у вічність воїна Володимира Максименка. Через місяць після загибелі на Харківщині воїн повернувся в рідну громаду на щиті. 

Воїн Олександр Зівановський майже два роки стояв на захисті країни, проте мінометний обстріл на Донеччині обірвав його життя.

Сергій Безручко два роки боронив Україну на фронті. Життя військовослужбовця забрав бій на Запоріжжі. Церемонія прощання із військовослужбовцем відбулася у головному соборі Полтави 22 березня. 

У Ланнівській громаді в останню путь провели захисника Олександра Пилипенка, який тримав оборону на Запорізькому напрямку. Свій останній бій Олександр Пилипенко прийняв 15 березня 2024 року.