Вчора, 15 травня на вулиці Валерія Числюка (колишня Плеханова) у місті Шепетівка через потрапляння малокалорійного джерела запалювання на горючий матеріал спалахнула суха рослинність.
На місце надзвичайної події негайно вирушили вогнеборці 21 Державної пожежнорятувальної частини Головного управління ДСНС України.
Пожежа розповсюдилася на площу розміром 5000 квадратних метрів.
Вогнеборцям вдалось загасити полум’я та запобігти подальшому його поширенню.
17-19 травня на території області оголошено надзвичайний рівень пожежної небезпеки (V клас). Погодні умови сприятимуть високій ймовірності виникнення та розповсюдження пожеж в екосистемах, при наявності джерел займання (відкритого вогню)
Важливо!
Нагадуємо, що в умовах воєнного стану свідомо нищити свою землю спалюючи листя та суху траву – це злочин. Такі дії становлять додаткову небезпеку, відволікають від виконання бойових завдань підрозділів рятувальників, військових та правоохоронних органів.
Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф. Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Під час пожежі руйнуються цілі екосистеми: згорають гнізда птахів та гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту – зайці, їжаки, плазуни, земноводні.
Шкода від спалювання листя і сухої трави дуже велика. При згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастин диму. Дим від спалювання містить найнебезпечніші отрути – ОКСИДИ АЗОТУ, СІРКИ, ФЕНОЛИ, не кажучи вже про сполуки СВИНЦЮ, РТУТІ і інших важких металів. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я: дія диму від таких пожеж (головним чином твердих часток з діаметром до 2,5 мкм, що легко розсіюються в атмосфері) викликає цілий спектр різних захворювань, у тому числі органів дихання, серцево-судинної системи, а також ріст дитячої смертності.
Під час горіння листя та інших рослинних залишків вивільнені шкідливі хімічні сполуки знижують імунітет людини, викликають алергію, захворювання дихальних шляхів, посилюють негативний перебіг хронічних, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань. Особливо важко доводиться людям, що страждають на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Як зазначають лікарі, за останнє десятиріччя зросла кількість алергіків постраждалих від виділення токсичних речовин, що містяться в димі від вогнищ.
Що ж робити з опалим листям та сухою травою?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя та сухої трави є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів. Для прискорення процесу компостування потрібно подрібнити усі компоненти. Якщо періодично додавати свіжий ґрунт, то підвищуватиметься швидкість компостування. Також важливо періодично перемішувати компост і слідкувати, щоб він не був перезволожений. Правильно приготований компост не буде мати неприємний запах. Він перетвориться на якісне природне добриво та порадує вас гарним урожаєм!
Наведених вище аргументів цілком вистачає для того, щоб відмовитися від практики навмисного випалювання сухої трави всюди, і домагатися максимально можливого скорочення трав’яних підпалів, що відбуваються внаслідок необережного поводження з вогнем.
Тому нині практично єдиним ефективним способом боротьби із загоряннями трави є запобігання, яке вимагає злагоджених і усвідомлених дій з боку органів влади і місцевого самоврядування, сільськогосподарських і лісогосподарських організацій, а також максимальної відповідальності і обережності з боку громадян.
Останнє редагування 16 травня 2024, 17:33
Фотогалерея
View the embedded image gallery online at:
https://shepetivka.com.ua/novyny/kryminal/14881-u-shepetivtsi-palalo-5000-kvadratnykh-metriv-sukhoi-roslynnosti.html#sigProId1b31d005a9
Discussion about this post