Мешканці західних регіонів розповіли, яка форма правління, на їхню думку, є найбільш прийнятною для України

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

“Стабільно понад 90% українців хочуть бачити Україну повноцінно функціонуючою демократією”, — наголосили соціологи.

Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), пише Фіртка.

Так, українцям поставили запитання, якою має бути форма правління у країні — із сильнішим Президентом чи із сильнішим парламентом.

Респонденту пропонували чотири варіанти:

• Президентська — Президент є головою держави, призначає і звільняє Прем’єра та визначає всю політику;
• Президентсько-парламентська — Уряд призначається Президентом за згоди парламенту, але може бути звільнений і Президентом, і парламентом. Більшість влади зосереджено в руках Президента;
• Парламентсько-президентська — Уряд за згоди Президента призначається парламентом та зможе бути звільнений лише ним. Більшість влади – у руках Прем’єра;
• Парламентська — Уряд призначається і звільняється лише парламентом. Посади Президента або немає, або вона церемоніальна без значних повноважень 

Згідно з результатами, 13% виступають за президентську форму правління, 27% — за президентсько-парламентську, 31% — за парламентсько-президентську, 16% — за парламентську.

Решта 13% не змогли відповісти на запитання.

“Хоча консенсусу немає, але водночас переважна більшість українців (74%) вважають, що в Україні має бути впливовий парламент, який щонайменше повинен давати згоду на призначення Президентом Уряду і мати можливість його звільняти.

Зокрема, таку думку підтримують 27%, а решта 47% — бачать ще сильнішу роль у парламенту. 

Водночас 71% українців вважають, що в Україні має бути і Президент, який також повинен мати щонайменше певні серйозні повноваження”, — зазначають соціологи.

На заході країні більшість (44%) віддають перевагу парламентсько-президентській формі правління.

Довідково: опитування провели з 16 по 22 травня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів.

Опитали 1 002 респонденти у віці 18 років і старше, які мешкають у всіх регіонах України.

До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас з 1 002 респондентів 26 до 24 лютого 2022 року проживали на території, які зараз окупована), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3% для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10% та 1,5% — для показників, близьких до 5%.

КМІС зазначає, що за умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, втім соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Мобілізація по-новому: прикарпатцям розповіли про головні зміни, які пропонує влада

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Виїзд з України та новий закон про мобілізацію: хто може перетинати кордон та як чоловіки гинуть, тікаючи від призову