Фото: Сергій Дірявка
Новость на русском
Колишній тренер "Гірник-Спорт" Сергій Дірявка розповів про те, чи справді у Другій лізі та під егідою ААФУ ростуть юні таланти та пояснив, чому український аматорський футбол йде не зовсім вірним шляхом.
Сергію Георгійовичу, після старту повномасштабної війни наш футбол вчергове змінився. Тепер тренери команд Другої ліги відзначають, що їх команди існують переважно для розвитку футболістів. А яку ж функцію тоді відіграє чемпіонат України серед аматорів?
Це таке глобальне питання, що в двох реченнях неможливо відповісти. Насправді я не згідний з тим, що Друга ліга розвиває молодих гравців. Їхньому розвитку сприяють лише академії та юнацькі склади, а також резервні команди на кшталт "Полісся-2", "Руху-2" та інші клуби, які залучають молодь у структури своїх перших команд.
Інші – не про це. Там, зазвичай, клуб є якоюсь короткотерміновою історією або проєктом. А от аматорський футбол – це взагалі окрема історія. Тут дуже великий вплив мають власники. Умовно кажучи, президент створив команду любителів і одразу хоче результат. Йому треба, аби хлопці вигравали, особливо вдома, та були в лідерах. Це дає якийсь незрозумілий імідж. Коли одразу треба виконувати завдання – нове покоління взагалі не підпускається.
Загалом, зараз настільки важкі часи, що я б про розвиток молодіжного футболу взагалі не говорив. Тут потрібно подякувати нашим Збройним Силам за те, що ми взагалі можемо спілкуватись.
А для чого ж людям тоді взагалі слідкувати за матчами аматорів?
Я працював пів року на рівні ААФУ (у тренерських штабах "ВПК-Агро" та "Перемоги", а також на чолі СК "Вільхівці") і можу сказати, що тернопільська команда Подоляни була прикладом, коли колектив, зібраний з 12-річного віку, пройшов усі етапи підготовки і потім заявився тим складом в чемпіонат України серед аматорів. Ось це, напевно, єдиний приклад розвитку юного покоління.
Усе інше – це місцеві битви. І вони насправді дуже цікаві. Там виступає багато футболістів, які вже на завершенні кар'єри, але ще не награлись. Є й досить непогані кошти, тому це хороший варіант для людей, охочих продовжити власну кар'єру. А слідкувати точно вартує, бо є багато цікавих матчів.
Яким має бути аматорський чемпіонат, аби це сприяло прогресу молодих гравців?
Наведу приклад. Ще за радянських часів я закінчував спортивний інтернат. Там експериментально зробили не десять класів, а 11. Виходило, що ми ще на рік залишились в інтернаті, а він ішов нам уже як технікум. Тоді команду заявили на область грати разом із дорослими чоловіками.
Згодом цей рік нам допоміг відчути що таке інший рівень боротьби, швидкості. З нашої команди багато людей заграло на високому рівні: Андрій Полунін, Сергій Соловйов, Роман Мелешко, Богдан Могильний, Євген Похлєбаєв, Денис Філімонов. Ось тому я й вважаю, що на аматорському рівні має бути баланс: 50/50 молоді та дорослих футболістів.
Чому ситуація настільки погана?
Умовно кажучи, в Дніпрі кожного року зі спортивних шкіл випускається 100 футболістів. На професійний рівень потрапляють одиниці. Немає можливості.
Якщо відверто, то я не розумію ролі міських та обласних асоціацій. Вони декларують розвиток, а насправді з їхнього боку у цьому напрямку нічого немає. Організувати турнір і закупити кубки? Ну це ж сміх. Їх прямий обов'язок – залучити людей, знайти спонсорів. Дуже ж багато коштів на дитячий футбол виділяється від FIFA та UEFA.
От зараз у Дніпрі зник професійний клуб, а діти у чому винні? Професійного клубу немає, але ж діти є. Я вважаю, що допомагати їм – це ж обов'язок асоціацій: національної, обласної, міської.
Нагадаємо, раніше Сергій Дірявка працював асистентом головного тренера у "Дніпрі-1", "Маріуполі" та "Ворсклі", входив до тренерського штабу "ВПК-Агро" та клубу "Перемога" з Дніпра.
Discussion about this post