В умовах війни всі учасники процедур банкрутства повинні спільно працювати для забезпечення стабільності та відновлення економіки
- Посилання скопійованоlink copied
“Банкрутство під час війни в Україні можна порівняти з лікарнею, де бізнес виступає у ролі пацієнта. Однак важливо, щоб пацієнт (бізнес) залишався живим та активним для країни. Процедура банкрутства повинна бути як санаторій, який допомагає відновити здоров’я та відновити діяльність, забезпечуючи стабільність і розвиток”, – зазначив під час VIII Форуму з конкурсного права народний депутат Олексій Мовчан. Також Олексій назвав превентивну реструктуризацію важливим та корисним інструментом для захисту боржника та можливості для витягнення його з кризи.
Своєю чергою, як зазначив Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, саме конструктивний діалог між боржниками та кредиторами допомагає знайти рішення, яке б влаштовувало обидві сторони. Це особливо важливо в умовах війни, коли всі сторони повинні спільно працювати для забезпечення стабільності та відновлення економіки.
Сергій Жуков, суддя-спікер судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, відзначив важливість контекстуальної чіткості у Законі про превентивну реструктуризацію та підкреслив потребу додати до законопроекту конкретику, щоб практика застосування цього законодавства стала більш зрозумілою та конкретною.
Також було відзначено важливість розвитку спільноти арбітражних керуючих України з метою об’єднання фахівців у галузі та обміну досвідом для підвищення якості консультацій та послуг. Учасники Форуму неодноразово відмічали, що Національна асоціація арбітражних керуючих відіграє важливу роль у підтримці професіоналізму та розвитку галузі арбітражного управління та банкрутства в Україні, сприяючи розвитку економіки країни в умовах війни.
Проблеми, з якими стикається спільнота арбітражних керуючих України
“Є питання, що стосуються запровадження Єдиної інформаційної судової системи, є питання перехідних положень до його введення і велика дискусійна проблема – порядок призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство. Зараз приділяємо багато часу та зусиль для розв’язання цих питань у Раді арбітражних керуючих разом з Головою НААКУ Олександром Бондарчуком”, – зазначив під час VIII Форуму з конкурсного права Сергій Донков, арбітражний керуючий, член Ради арбітражних керуючих України.
Серед інших проблем, з якими зараз стикаються арбітражні керуючі (за даними соціологічного дослідження у сфері неплатоспроможності та діяльності арбітражних керуючих, проведеного компанією Human Research за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice»), виділяють наступні:
- відсторонення арбітражного керуючого комітетом кредиторів без пояснення причин;
- неналежна взаємодія щодо надання інформації державними органами / банками, відсутність відповідей на запити, неефективна взаємодія з представниками правоохоронних органів, державними виконавцями;
- складнощі щодо виплати винагороди, відшкодування інших супутніх витрат, високі податки для арбітражних керуючих;
- відсутність повноцінного функціонування інституту банкрутства фізичних осіб;
- недостатній рівень цифровізації, відсутність доступу до окремих реєстрів, відсутність повноцінного об’єднання справ та реєстрів;
- неправильний підхід до визначення неплатоспроможності юридичних осіб та відсутність контролю підприємств з боку державних органів, відсутність реального механізму щодо застосування субсидіарної / солідарної відповідальності;
- порушення норм Кодексу України з процедур банкрутства в процесі процедури банкрутства керівниками підприємств боржників;
- значна кількість щомісячної звітності, дублювання паперового та електронного документообігу, неналежна робота програм для внесення звітності;
- неефективна робота судової системи щодо розгляду справ про банкрутство.
З метою подолання вказаних вище проблем арбітражними керуючими пропонуються такі зміни у процедурі банкрутства:
- цифровізація, автоматизація усіх процесів. Удосконалення існуючих програм та комунікаційних платформ (особливо СЕЗАК);
- надання доступу до усіх існуючих реєстрів. Об’єднання та інтеграція існуючих реєстрів. Спрощення доступу арбітражним керуючим до інформації, якої вони потребують у рамках виконання своїх повноважень;
- розширення повноважень самоврядної організації арбітражних керуючих, повна передача функцій перевірки, навчання, проведення іспиту, підвищення кваліфікації та призначення арбітражних керуючих;
- зменшення кількості та частоти звітності;
- зниження податків для арбітражних керуючих;
- чітка позиція з боку законодавства і практики Верховного Суду при проведенні будь-якої процедури: розпорядження майном, санація, ліквідація або реструктуризація боргів фізичної особи. Чітке застосування цієї практики;
- скасування обов’язкової наявності страхового полісу;
- популяризація процедури банкрутства фізичних осіб в українському суспільстві;
- більш активне залучення арбітражних керуючих до законотворчого процесу, розробки реформ;
- регулярне проведення форумів, конференцій, круглих столів, як в онлайн, так і в офлайн форматі.
Discussion about this post