Полтаві не вистачає громадських вбиралень: керівництво місто вважає недоцільним встановлення нових туалетів / Полтавщина

Рік тому у Полтаві жваво обговорювалася тема встановлення нових вбиралень на основі раніше розробленої концепції, адже тема громадських туалетів болісна для обласного центру, оскільки їх майже немає. Вже восени 2023-го від цих планів відмовилися, аргументуючи це тим, що під час війни витрачати на це кошти недоцільно. Але проблема відсутності туалетів по всьому місту досі існує і її все одно потрібно вирішувати

Нагадаємо, у 2021-му році Інститутом розвитку міста разом із німецькими спеціалістами з GIZ було розроблено концепцію зі встановлення 32 громадських вбиралень у Полтаві.

На початку 2023-го року влада Полтави оголосила про плани встановити в парках і скверах 5 модульних туалетів. Вони мали б бути безкоштовними, з обігрівачами, сушарками для рук та розетками для підзарядки.

У травні минулого року депутати Полтавської міськради затвердили річну програму УЖКГ, в рамках якої передбачили 10 млн грн на встановлення 5 інклюзивних вбиралень. Було навіть проведене опитування полтавців щодо того, де саме мають бути встановлені ці туалети.

За два тижні за результатами опитування було визначено місця, де слід встановити перші 5 модульних вбиралень:

1. Поблизу театру ім. М.В. Гоголя, на розі вулиць Небесної Сотні та Гоголя.
2. У парку Незалежності, поблизу стадіону «Ворскла».
3. На вулиці Івана Мазепи, 32 (поруч з дитячим та спортивним майданчиками).
4. На зупинці «Центральний ринок» (під парканом речового ринку).
5. У сквері «Матері та дитини» (поблизу ОЦЕВУМ).

Але вже восени керівництво міста передумало встановлювати модульні туалети. Із заміною Андрія Карпова на Катерину Ямщикову на посаді секретаря міськради проект став на тривалу паузу. Загалом команда Катерини Ямщикової висловила побоювання щодо критики мешканців за коштовну закупівлю під час війни та пообіцяла встановлення вбиралень вже після її завершення.

Проте проблема відсутності туалетів у Полтаві нікуди не зникла. А з появою у місті тисяч переселенців — тільки посилилася. Так, в парку Незалежності чоловіки часто вимушено справляють природню потребу прямо під деревами, також використовують у якості громадських вбиралень туалети ДЮСШ «Полтава (палацу спорту «Спартак») та міського будинку культури, які розташовані поруч.

Крім того, на Алмазному, біля старої 4-ї поліклініки є скупчення МАФів, торговці яких природню потребу справляють у туалетах медзакладу. На це скаржаться самі медики, адже окрім торговців до вбиралень поліклініки ходять й батьки з дітьми, які відпочивають на дитячому майданчику поруч. Також в цьому районі є баскетбольний майданчик та парк, де також немає туалетів.

Ще один результат відсутності громадських туалетів — це те, що майже усі підземні переходи (особливо поблизу податкової на Європейській) починають використовувати як вбиральні.

В інших районах Полтави така сама ситуація, людям просто ніде справляти свою природню потребу — громадських туалетів немає, окрім кількох парків та ринків

Актуальна позиція міськради

У прес-службі Полтавської міської ради пояснили, що від початку повномасштабної війни ухвалено рішення не спрямовувати кошти на капітальні роботи. Тому чимало програм, зокрема і ця, стоять на паузі повністю чи частково. Технічно проводити роботи можливо, але недоцільно. Влада міста наголошує, що наразі, щоб забезпечити належну підтримку фронту, виконуються лише поточні ремонти — тобто ті роботи, які потребують негайного втручання і не можуть чекати. Але є й розуміння того, що відкласти капітальні видатки у занадто довгу шухляду не вийде. Рішення про спрямування коштів має бути спільним і виваженим, без шкоди для військових.

Також у прес-службі зазначили, що, наприклад, вбиральні в Петровському парку та на Соборному майдані заплановано поточно відремонтувати.

Зауважимо, що на практиці капітальні ремонти управління ЖКГ здійснює та планує здійснювати надалі. Згадаємо капремонт доріг на вул. Дмитра Пругла (Станіславського), серпантину на Монастирській горі, дороги на Затуринське кладовище, капітальні ремонти ліфтів та навіть спортмайданчик зі штучним покриттям на вул. Грушевського. Не кажучи вже про ремонти, яке здійснює управління капбудівництва, зокрема, вже дворічний 40-мільйоний капремонт будівлі СДЮСШОР № 2 поблизу басейну «Дельфін».

Що в інших громадах?

Проте, є міста, де продовжують встановлювати громадські вбиральні, не побоюючись критики за недоцільне використання коштів під час війни. Так, у Пирятині у 2023-му році замовили ще три туалети за 1 мільйон гривень у ТОВ «Стеір-С» і почали монтаж. Відвідування цих вбиралень для громадян безкоштовне.

Також у Решетилівці комунальники замовили вуличну вбиральню у ТОВ «Завод модульних споруд Кривий Ріг» за 481 тис. грн, а в Диканьці замовили вбиральню в ТОВ «Стеір-С» за 550 тис. грн. Встановити модульні туалети також планує сусідній Кременчук.

Але не тільки на Полтавщині продовжують встановлювати модульні туалети. Так, у січні 2023-го у Старому місті в Луцьку встановили прості біотуалети. У травні 2023-го у Самборі встановили модульний туалет на дві кабінки за 2 млн грн.

Встановлення модульного туалету у Самоборі

Також у лютому 2024-го влада Чернігова анонсувала намір відновити громадський туалет біля драмтеатру, у який влучила російська ракета. А у квітні 2024-го на набережній і парку «Покровський» в Ірпені встановили дві вбиральні для людей з інвалідністю.

У травні 2024-го у місті Верхньодніпровськ Кам’янського району Дніпропетровської області замовили встановлення модульного туалету вартістю 600 тис. грн.

У Львові залучають кошти благодійників

Крім того, вже у червні 2024-го за ініціативи Львівської обласної організації «Реабілітація осіб з інвалідністю» запланували у центрі міста облаштувати інклюзивну модульну вбиральню. Профінансує роботи благодійний фонд UNBROKEN.

Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна, тому, можливо, владі Полтави також варто пошукати варіанти, як вирішити проблему відсутності туалетів у місті.

На прикладі Львову можна залучити ресурси благодійників, щоб ті показали приклад із встановлення зразкових вбиралень, враховуючи й інклюзивні потреби населення. Або ж полтавським підприємцям варто було б замислитися над встановленням громадських вбиралень у вигляді МАФів, замість чергових торговельних ларьків. Звісно, такі туалети були б платними, але вони хоча б існували.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»