Фото – Кременчуцька міська рада. Колаж ЗМІСТу
0Євгеній Даценко18 вересня 2024, 15:09
Руслан Курбанмухамєдов бився за Україну на фронті й мав статус учасника бойових дій. Загинув чоловік у авіакатастрофі у Франції.
Прощання з воїном відбулося 18 вересня у Кременчуці. Про це повідомили на сайті Кременчуцької міської ради.
Руслан Курбанмухамєдов народився у 1983 році в Туркменістані. Жив у Кременчуці, де закінчив Кременчуцький льотний коледж. Мав статус учасника бойових дій.
У коментарі «Телеграфу» військовослужбовець «Лиман» розповів, що Руслан Курбанмухамєдов загинув унаслідок авіакатастрофи у Франції, обставини якої не розголошують. У загиблого воїна лишилися батьки, син та сестра.
Руслана Курбанмухамєдова з почестями поховали у секторі почесних поховань захисників і захисниць України на Свіштовському кладовищі.
Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Олександр Васильцов народився 2 лютого 1989 року, проживав у Полтаві. На фронті служив на посаді снайпера розвідувального відділення десантно-штурмового батальйону. Загинув 12 вересня виконуючи бойове завдання на північно-східному напрямку.
В’ячеслав Чугуївець народився 11 серпня 1988 року. Жив у селі Орданівка, згодом у Полтаві. Під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув 13 вересня минулого року. Смерть захисника підтвердили нещодавно, до цього часу він вважався безвісти зниклим.
Леонід Кривошеін народився 14 липня 1972 року. Проживав у Полтаві, мав звання молодшого сержанта. Був головним сержантом-командиром мінометного розрахунку. Загинув 10 вересня виконуючи бойове завдання на Донеччині.
Микола Якимович народився 30 січня 1976 року в Великих Озерах на Рівненщині. Воїн став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. 20 січня його підрозділ перекинули в Авдіївку, яка на той час була однією з найгарячіших точок фронту.
Через десять днів після бою захисника стали вважати зниклим безвісти. Впізнати тіло Миколи Якимовича вдалося після судово-генетичної експертизи.
Олександр Лятуринський народився 16 лютого 1975 року. Проживав у Полтаві, був командиром зенітної батареї. Загинув 12 вересня в районі під час виконання бойового завдання на північно-східному напрямку.
Григорій Слісь загинув за Україну в бою з окупантами. Життя воїна обіравалося 8 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання. Воїна провели в останню путь у Білицькій громаді.
