На Прикарпатті провели навчальний тур для підприємств-експортерів західних регіонів України.
Тур провела Івано-Франківська торгово-промислова палата в рамках проєкту, який реалізується за підтримки Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”.
Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво й експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає журналістка Фіртки, яка відвідала тур.
Так, на першій локації навчального туру представили Івано-Франківське підприємство по виробу дитячих пластмасових іграшок “Данея”, яке входить в групу компаній “Інтелком”.
“Наша компанія існує з 1995 року, але у 2021 році ми запустили це виробництво пластмасової іграшки — буквально встигли перед повномасштабною війною. Крім цього, у нас є ще виробничий комплекс.
На цьому ж заводі в Івано-Франківську здійснюють переробку пластику, виготовлення металевого конструктора та роблять всі процеси, що з цим пов’язані.
Виробництво починалося з дитячих кубиків. У ті буремні дев’яності ринок був пустий, відповідно почали виготовляти пластикові кубики з наклейками абетки. Тоді, по-перше, навіть українська мова не була поширена на ринку.
А, по-друге, все, що не робив, то “вистрілювало” в бізнесі. Тому з цього й почали”, — каже директор компанії Святослав Окрепкий.
Як розповідає підприємець, в Україні, у порівнянні навіть з європейськими країнами, є досить багато виробників дитячої іграшки:
“На диво, ми напевно в цьому аспекті близькі до Польщі. В Україні є чотири потужні виробники іграшок, які експортують багато своїх товарів.
Навіть в росії так склалось, що в них ще здавна не було виробника дитячої іграшки — вони вже тоді були “зациклені” на військовій промисловості.”
Певний відсоток виробництва присвячений ексклюзивним іграшкам.
“Намагаємось тепер всі нові вироби, які ми виготовляємо, ділити на три категорії. Є вироби, в яких ми впевнені і можемо спрогнозувати їхні продажі — вони займають близько 50-70 відсотків.
Ще 20-30 відсотків — це ризиковані товари, але ті, які все ж будуть продаватися, тобто якісь нові машинки або подібне. Останні десять відсотків — це те, де ми намагаємось шукати новий виріб з унікальним дизайном.
Тепер ми стикнулися з тим, що в Україні втрачена така професія, як продуктовий дизайнер. Такого не вчать — дизайну саме продуктів.
Тому намагаємось шукати ідею унікальних виробів. Час від часу вони в нас виходять. Є невдалі, в яких ми вкладаємо багато коштів, але в продажах вони не виправдовують наших очікувань.
З іншого боку — це також наша візитна картка, мовби “от ми зробили такої складності крутий виріб”. Так, він не продається добре. Але ті клієнти, які купляють нашу продукцію, бачать, що річ якісна і це показник.
Є клієнти, які в цілому ставлять на свої полиці тільки якісний дорогий товар, бо вони хочуть саме такий виріб.
У нас, до прикладу, хороші зв’язки з голландцями — останні три роки вони замовляли по 500 тисяч дитячих лопаток. І ми їм чотири місяці робили лопатки”, — розповідає Святослав Окрепкий.
У компанії є певний алгоритм вироблення нових пластикових іграшок.
“Відділ маркетингу подає ідею, створює технічне завдання, а від технічного завдання дизайнер робить перші нариси та 3D-модель.
Потім здійснюємо технічний аналіз, збираємо технічну раду, паспорт виробу, робимо проєктування оснастки — там уже свої процеси.
У нас запуск нового виробу в нормі може зайняти один рік. Це все здійснюється в постійному процесі. Рік тому розглядали іграшку по дизайну, а вже після — робимо оснастку.
У нас не є той товар, який, до прикладу, дитина побачила в рекламі по телевізору й уже мріє про ту ляльку чи щось подібне. Наші вироби ви берете на полиці магазину, коли вам потрібно піти з дитиною на прогулянку, погратися з нею в пісочниці.
Наш — не є брендовим виробом, а прохідним. Іграшка зібралась та запакувалась”, — каже підприємець.
Так, експорт у компанії залишається стабільним.
“Процес сертифікації нових виробів є доволі довгим.
Намагаємося старі продукти не виводити з експорту й залучати нові, але найчастіше вони змінюються по країні. Минулі роки по експорту в нас були Голландія, Польща, напевно Угорщина. Зараз у нас з’явилася ще Італія, і додаються ще нові країни, куди ми можемо експортувати продукт.
Беремо участь в торгових місіях, міжнародних виставках, адже це шлях знайти покупця. Хоча в Україні не беремо участь на виставках, бо вже не маємо кому продати.
Товари на експорт та імпорт є однаковими. Вироби, які йдуть на експорт мають мати значок CE, обов’язкову сертифікацію.
Окрім цього, кожна країна має якісь побажання стосовно маркування, яке ми клеїмо чи вкладаємо в упакування товару. Тобто, якщо виріб є вже на складі, нам “прилітає” замовлення умовно з Чехії, тоді розпаковуємо й починаємо ліпити чеську наклейку.
Це нормальна практика, адже в деяких магазинах може бути й по п’ять наклейок переклеєно. Не можна вгадати, хто замовить товар.
Ми намагаємось передбачити, хто візьме виріб. Деякі компанії можуть не прийняти чужу сертифікацію, оскільки в них є своя сертифікаційна лабораторія.
Так, треба проходити їхню сертифікацію, якщо хочемо продавати саме в якомусь магазині компанії. Можемо також під замовника підібрати якийсь спеціальний матеріал, бо вони інколи цього хочуть.
За словами директора компанії, головний успіх — в унікальності.
“Унікальні ми тим, що напевно єдині в Україні, (а може й в Європі тяжко знайти подібні), які є компанією повністю закритого циклу, тобто від ідеї до втілення в життя, виготовлення оснастки, маркетингових досліджень — ми все робимо самі.
Тому це наша унікальність, яка дозволяє нам тепер продавати не тільки в Україні, а й, скажімо, на американський континент, в Європі та в країнах пострадянського простору.
Нас завжди запитують як ми конкуруємо з Китаєм. Але в цьому й полягає наша різниця: унікальні дизайни, підхід, європейське відчуття якості. Це все дозволяє нам створювати конкуренцію китайському продукту, попри те, що інколи наш товар буває дорожчий в ціні”, — вказує Святослав Окрепкий.
Серед викликів експорту директор “Данеї” виділяє логістику та кадрове питання — найбільший попит на інженерні професії, на технологів. Попри це, експортує підприємство іграшки в близько 30 країн світу.
Наступною локацією для навчального туру стала агрофірма “Вільхівці”, що в Городенківському районі. Там, на близько трьох тисячах гектарах землі розгорнулося величезне підприємство, де одночасно зберігають 122 тисячі тонн зерна.
Агрофірма займається вирощуванням зернових та технічних культур: пшениці, соняшника, сої, кукурудзи та ріпака. Щоденно елеватор може приймати до п’яти тисяч тонн зерна.
Усі виробничі функції підприємства — автоматизовані. Елеватор може зберігати одночасно зерно чотирьох різних культур.
Підприємство також розташоване неподалік залізничного вузла, що полегшує процес відвантаження товару на залізничний транспорт.
“Це своєрідний “банк з зерном”, якщо пояснювати простіше. Тобто не тільки виробництво, а й “банк”, який ним торгує.
Ми дуже швидко можемо продати десять тисяч тонн зерна. Тут все стається миттєво. Може й швидше, ніж в банку, коли наші юристи готують документи. Ми чітко дотримуємось всіх правил.
Той, хто планує з нами працювати, перед укладанням угоди дає ввесь пакет потрібних документів. Ми також запитуємо чи є походження російського бізнесу”, — розповідає власник агрофірми Іван Приймак.
ППА “Вільхівці” створили “з нуля” у 2000 році.
“Така праця не є легкою. Підприємство треба забезпечити сировиною та клієнтською базою.
В умовах війни досить важко, але нам це вдається”, — каже Іван Приймак.
Останньою локацією навчального туру стала компанія “Еко Беррі” — провідне фермерське господарство в селі Тишківці Коломийського району, яке спеціалізується на вирощуванні, переробленні та заморожуванні ягід. Засноване у 2017 році.
Зараз на підприємстві працює близько 300 працівників.
“Сама компанія займається органічним землеробством: вирощуємо полуницю, малину (літню⁄осінню), ожину…
До прикладу, плантацію суниці садової, сорту соната, заклали 2021 року. Плантація зараз на поливі, а цього року вже збирали перший урожай.
В органічному землеробстві ми зібрали близько 12 тонн з одного гектара — це дуже багато, хоча була набагато вища врожайність (близько 17 тонн), але мали проблеми з кількістю сезонних працівників.
Це все ручний збір. Зазвичай залучаємо близько 200 людей.
Але в цьому році 200 людей важко знайти. До прикладу, коли в 2021 році працювало тільки з Тернопільщини 40 людей і ще 40 людей приїжджали працювати на завод по переробленні та заморожуванні ягід.
Зараз з тих 80 людей прийшло тільки восьмеро чи десятеро людей”, — розповідає агроном-консультант компанії “Еко Беррі” Олександр Замойський.
Так, ввесь урожай ягід йде на заморозку, оскільки це прикарпатське підприємство експортоорієнтоване.
“Ми конкурентоспроможні з Польщею на європейському ринку.
Ми фактично йдемо на рівні з Польщею по зарплатах, тому що в нас кілограм збору малини коштує 25 гривень.
Але не забуваємо, що в країні війна і є певні обмеження, тому ми не добираємо людей. У 2021 році в нас працювало на полуниці близько 400 людей з різних областей”, — каже агроном-консультант компанії.
За словами віцепрезидентки Івано-Франківської промислової палати Марії Савки, ягідництво на Прикарпатті набирає дуже серйозних обертів.
“У нас невеликі ділянки землі, тому ми не можемо конкурувати по собівартості до прикладу з Полтавською областю. А в таких районах, як Надвірнянський, Богорадчанський, Долинський, взагалі зернове землеробство не розглядається.
Тому в Івано-Франківській області сьогодні ягідництво стає домінуючим. Держава звертає увагу на цей напрямок і виділяє дотації: майже до 80 відсотків відшкодовує вартість саджанців.
Але для того, щоб зайти в програму, треба відповідну документацію, умови, а це доволі складно”, — вказує Марія Савка.
Країни-партнери, з якими найбільше співпрацює “Екко Беррі” — це Італія, Німеччина, Франція, Польща. Окрім того, намагаються виходити на Латинську Америку й ОАЕ.
Насамкінець на навчальному турі Івано-Франківщиною обмінялись практичним досвідом між підприємствами задля спільного ефективного розв’язання питань стосовно ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
“Наш пріоритет — економічна та інвестиційна привабливість Прикарпаття”, — Світлана Онищук
Івано-Франківська ТПП провела перший круглий стіл для експортерів в межах проєкту підтримки українських експортерів (ФОТО)
Промислова палата Івано-Франківська завершила програму вебінарів для менеджерів з експорту
Фотогалерея
Discussion about this post