З 10 жовтня 1992 року за ініціативою Всесвітньої федерації психічного здоров’я відзначається День психічного здоров’я. Ця організація зазначає, що на нашій планеті живуть більше 450 мільйонів людей, які страждають на психічні розлади. Важливість даної проблеми на сьогодні важко переоцінити.
Для нашого суспільства це питання є особливо актуальним, оскільки через війну Україна є лідером у Європі за поширеністю психічних розладів. Разом із тим, в українському суспільстві досі поширені упередження щодо психологічної та психіатричної допомоги, їх часто не диференціюють та прагнуть не помічати чи уникати. Із запитаннями щодо психічного здоров’я ми звернулися до лікаря-психіатра, психотерапевта, доктора медичних наук, професора кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Полтавського державного медичного університету Герасименко Лариси Олександрівни.
Лариса Герасименко
— Ларисо Олександрівно, що ж таке психічне здоров’я з точки зору фахівців?
— Здоров’я людини як цілісний феномен інтегрує чотири компоненти — фізичний, психічний, соціальний і духовний. Всі вони невід’ємні один від одного і покликані динамічно забезпечувати стан душевного благополуччя. Стан здоров’я характеризується передовсім відсутністю хворобливих психічних проявів та адекватною поведінкою у соціумі. Ключовими характеристиками психічно здорової людини є поняття гармонії та саморегуляції, у розумінні максимальної адаптивності суб’єкта до мінливих умов середовища. Критеріями психічно здорової людини є: усвідомлення власного «Я», критичність до себе і результатів своєї діяльності, відповідність психічних реакцій характеру зовнішніх впливів, соціальна адаптивність — тобто здатність керувати своєю поведінкою відповідно до загальноприйнятих норм, здатність планувати своє життя та реалізовувати свої плани, а також здатність до здорової рефлексії, тобто зміни поведінки залежно від життєвих ситуацій і обставин.
— За Вашими спостереженнями, чи змінилася в Україні кількість звернень до фахівців, які працюють у сфері психічного здоров’я, з початком війни?
— Ми говорили про те, що умовою збереження психічного здоров’я є постійна успішна адаптація до мінливих умов оточуючого середовища. На жаль, війна це ситуація, коли кількість і сила психотравмуючих факторів значно зростають. Це потребує максимального напруження адаптивних механізмів реагування, і не всі виявляються на це здатними. За оцінкою ВООЗ, в середньому кожна п’ята людина із тих, хто зіткнувся із безпосередніми проявами військових дій, страждає на психічний розлад. Це означає, що сьогодні в Україні та серед біженців із України, є щонайменше 8 мільйонів людей, які перебувають у групі ризику психічних розладів або уже страждають на них. Зростання поширеності стрес-асоційованих розладів уже є статистичним фактом і безумовно є наслідком військових дій в нашій країні. Зокрема, у Полтавський області за даний період кількість звернень зросла майже удвічі.
— На сьогоднішній день кому найбільш потрібна допомога з боку фахівців охорони психічного здоров’я?
— До 90% населення нашої країни мають ті чи інші окремі прояви психічних розладів, що у більшості випадків не сягають рівня окресленої патології, але можуть перетворитись на неї, якщо будуть прогресувати. Порушення сну, підвищена дратівливість, плаксивість, емоційна нестійкість — можуть епізодично спостерігатися у будь-якої пересічної людини і це не дає підстав для встановлення психіатричного діагнозу. Зазначу, що встановити психіатричний діагноз має право тільки лікар психіатр і більше ніхто.
Тому в ідеалі первинну консультацію має здійснювати психіатр, який визначає характер і глибину проблеми. У подальшому можливе психіатричне лікування за участі в реабілітації психолога і психотерапевта. Якщо ж проблематика не носить характер окресленого розладу, то допомога досвідченого психолога чи психотерапевта може усунути подібні прояви та сприяти відновленню стресостійкості.
Якщо ж говорити про окреслені психічні розлади, які традиційно діагностуються у близько 30% дорослого населення, то до груп ризику безумовно належать люди, які перенесли психотравми надзвичайної сили або комплексну тривалу психотравматизацію, наприклад, переселенці із зони бойових дій, які втратили житло і роботу, перебували в умовах гострої загрози життю.
— Чи завжди у людини, яка є внутрішньопереміщеною особою, будуть відзначатися порушення ментального здоров’я?
— Ні, не завжди. З точки зору доказової медицини, формування психічної патології не є прямим наслідком дії психотравми. Серед внутрішньо переміщених осіб доволі розповсюдженим є стан психосоціальної дезадаптації, що може бути як чинником формування психічної патології, так і її наслідком. Схематично процес дезадаптації розгортається за принципом «замкненого кола», де пусковим механізмом, як правило, виступає різка зміна умов життя, наявність стійкої психотравмуючої ситуації, що призводить до зриву адаптивних механізмів людини. Порушення адаптації ускладнює вирішення конфліктних ситуацій і провокує розвиток психогенної патології. Саме тому дана категорія осіб потребує психосоціальної підтримки, що надає змогу профілактувати психічну патологію.
— Які симптоми у першу чергу свідчать про порушення психічного здоров’я, на що пересічному громадянину необхідно звернути увагу?
— Одним із перших та вкрай важливих проявів порушення психічного здоров’я є порушення сну. Для людини добрий сон — це можливість відновити свої фізіологічні ресурси, задовільнити основні життєві потреби, подолати психоемоційне напруження та тривогу. Значна ж частина психічних захворювань уже в ініціальних стадіях супроводжуються порушеннями сну (недосипання, важкість засинання, раннє пробудження, кошмари, відчуття втоми після сну). На сьогоднішній день до досить частих проявів порушень ментального здоров’я можна також віднести втрату апетиту, пригнічений настрій, невмотивовані напади тривоги та агресії, конфліктність та роздратування, втрату задоволення від своєї повсякденної діяльності та спілкування з близькими людьми. З подібною симптоматикою необхідно якомога раніше звертатися до лікаря психіатра.
— Щоби Ви могли порадити нашим читачам для збереження свого ментального здоров’я?
— На мою думку, до таких порад можна віднести п’ять основних компонентів, які сприяють зміненню здоров’я в цілому — це гарний сон, збалансоване харчування, достатня фізична активність, соціальна активність (спілкування) та отримання задоволення від повсякденної діяльності. Існує вислів: «Три речі даровані нам, щоб пом’якшити гіркоту життя: сміх, сон і надія».
Прес-служба Полтавського державного медичного університету
