Реальні та віртуальні гроші: на прикладі програми капремонту ліфтів пояснюємо, як керівництво Полтави вводить в оману мешканців / Полтавщина

14-поверхівка на вул. Великотирнівській, 25/2 у Полтаві

З програми співфінансування капітального ремонту ліфтів прибрали ОСББ в мікрорайоні Пушкарівський (Половки). Причиною несподівано стало недостатнє фінансування, хоча перед цим мешканцям місяцями обіцяли, що кошти є

До редакції «Полтавщини» звернувся Анатолій Лисенко, керівник ОСББ «Громада 2010», яке було створене в будинку на вул. Великотирнівській, 25/2. Мешканці 14-поверхівки подали документи на програму співфінансування капремонту вантажно-пасажирського ліфта: 10% вартості ремонту сплачують мешканці, а 90% — з міського бюджету.

Управління ЖКГ внесло будинок до переліку ОСББ, де мали капітально відремонтувати ліфт. У липні за 50 тисяч гривень була замовлена проєктна документація з капремонту ліфта.

Восени Анатолій Лисенко дізнався, що будинок виключили з переліку ОСББ, де мають провести капремонт ліфтів. Як йому пояснили у раді голів ОСББ, це сталося через недостатнє фінансування. Така причина здалася абсурдною, оскільки в програмі прописано на капремонт ліфтів 30 млн грн, орієнтовна вартість одного ліфта — 1,5 млн грн, а у додаток до програми внесли всього 4 ОСББ, на ремонт 5 ліфтів.

Анатолій Лисенко розповів «Полтавщині» наступне:

«Про існування програми я дізнався з публікації у вашому виданні, завчасно ніхто мені про це не сказав. Я зібрав співвласників, ми домовилися взяти участь у програмі. Коли я подав документи в УЖКГ, працівниця міськради Марина Харченко запевнила, що кошти на фінансування нашого будинку є.

Як учасник програми, я хотів розібратися, який саме ліфт ми можемо встановити. Я дізнався, що УЖКГ дало проєктанту технічне завдання, в якому вказало виробника ліфтів із Туреччини. Це не дуже надійна техніка: там спарена лебідка з електродвигуном. Якщо в редукторі щось зламається, цей агрегат потрібно міняти повністю. Я випробував турецькі ліфти в ЖК «Європейський квартал», і вони мені не сподобалися — вузька кабіна і дуже шумна робота. Вартість турецького ліфта десь 800 тисяч гривень, хоча в програму закладена ціна 1,5 млн грн.

Я попросив у «Полтаваліфті» комерційну пропозицію від українського виробника «Карат-Ліфткомплект». Ліфти цього виробника встановлені в 2-й лікарні. Я їх перевірив, і вони мені дуже сподобалися — якісні матеріали, плавний, тихий хід. Вартість українського ліфта з обладнанням і монтажем 1,8-2 млн грн.

Комерційна пропозиція від українського виробника ліфтів

Я повідомив Марині з УЖКГ, що хотів би, щоб у нашому будинку встановили ліфт українського виробництва «Карат-Ліфткомплект». Після цього зі мною перестали спілкуватися.

Згодом я отримав листа від голови ради ОСББ, що фінансування не вистачає, а оскільки ми подали документи останніми, то «пролітаємо». Але в програму закладено 30 млн грн, тож кошти мали б бути. Я звернувся до заступника міського голови Володимира Чередниченка й він відповів, що Марина Олексіївна образилася на мене, але більше нічого не пояснив.

Трьом іншим ОСББ вже на 4 ліфти виготовили проєкти й провели експертизу. Незабаром мають знайти підрядника. Керівники ОСББ не знають деталей проєкту, наприклад, за яку суму будуть купувати ліфти.

Можливо, я вибрав варіант, де не було закладено корупційної маржі, тому мені відмовили. З міською радою немає жодної комунікації, а голови ОСББ не мають жодного впливу на програми співфінансування»

Виявляється, що у програмі фінансування ліфтів для ОСББ на початку року депутати хоч і прописали 30 млн грн, але це віртуальні гроші. У паспорті програми від лютого 2024 року зовсім інша сума — 4,5 млн грн.

Очікування — 30 млн грнРеальність — 4,5 млн грн

З них 249 тисяч гривень вже витратили на проєкти капремонту п’яти ліфтів, які розробив Олександр Шипоша. 4,2 млн грн передбачені на фінансування ремонту 4 ліфтів за адресами:

• вул. Кузьми Скрябіна, 18 (ОСББ «Курчатова 18.2»);
• вул. Полюсна, 10 (ОСББ «Полюсна 10») — два ліфти;
• проспект Миру, 18.

Депутат Юрій Бражник, який де-факто відповідає за сферу ЖКГ Полтави, пояснив:

— Весною я збирав голів ОСББ, просив їх швидше скликати збори та подаватися на програму співфінансування. Спочатку ми очікували на ажіотаж. Планувалося збільшити видатки до 30 млн грн. Але назбиралося всього три ОСББ на 4 ліфти, тому в бюджет заклали 4,5 млн грн. Харченко цим питанням займається, і всі, хто хотів, подалися на програму. ОСББ на Великотирнівській, 25/2 довго збиралося. Окремо ми не виносили на сесію питання, щоби додати фінансування. Проєкт у них вже є, наступного року проведуть коригування, і їх ліфт на ремонт буде першим у списку. Зради тут немає.

Зазначимо, що пояснення Бражника не витримують критики, оскільки сума у 4,5 млн грн була зафіксована ще взимку, до зборів голів ОСББ. Ба більше, проєкти капремонту ліфтів замовили лише у липні, після кількох сесій, на яких можна було збільшити реальне фінансування програми.

Реальне та віртуальне фінансування програм — проблема не вирішується

Історія із програмою співфінансування ремонту ліфтів нагадала давню проблему Полтави. Коли депутати голосують за якусь програму на сесії, вони не завжди розуміють: гроші, які під неї закладають є реальними чи лише віртуальними. Наприклад, депутат Ігор Скляр кожної сесії звертає увагу на цю проблему. Станом на травень різниця між потребами, записаними в програмі розвитку ЖКГ, і реальними коштами становила 300 млн грн. Різниця між програмою освіти та реальними коштами — понад 100 млн грн.

Коли існує різниця між реальними та віртуальними коштами, то з’являється можливість для маніпуляцій у вигляді наявності або відсутності політичної волі. Депутати можуть зібратися на сесію, щоб додати кошти, а можуть і не зібратися. Обіцяні кошти можуть виділити, а можуть перерозподілити на інші потреби. Мільйони бюджетних коштів перетікають між програмами, тож не зрозуміло, де їхня кінцева зупинка.

Мешканці будинку в мікрорайоні Пушкарівський вже витратили певну суму на експертну оцінку будинку, зібрали кошти й чекали на ремонт. Тут проявилася ще одна проблема чинної міської влади — відсутність комунікації із населенням. В управлінні ЖКГ могли б пояснити Анатолію Лисенку, що 30 млн грн — це віртуальні кошти, але замість цього Марина Харченко розповіла своєму керівнику, що її образили. Стосовно останнього — кілька роздумів.

Марина Харченко | Кадр з відео «ІРТ»

Що тепер робити мешканцям задля прощення з боку ображеної чиновниці? Купити цукерки чи оплатити візит до психолога? Взагалі як правильно розуміти платникам податків «образу» людини, яка утримується їхнім коштом? Можливо, окрім зарплати вони повинні щоразу низько вклонятися при кожній зустрічі? Щоб засвідчити те, що вони не просто просять, а просять із повагою?

Не будемо додавати зайвих запитань, бо чітко відповісти на них міг би тільки згаданий Володимир Чередниченко, який і пояснив ситуацію образою чиновника на мешканців будинку.

Нагадаємо, впродовж другої каденції Олександра Мамая сестра Марина Харченко — Альона Харченко — відкрила ФОП та отримала за послуги з технічного нагляду за комунальними ремонтами 8 млн грн. Цю історію зупинили зміни законодавства, які зобов’язали управління ЖКГ мати своїх спеціалістів й не віддавати послуги з технагляду приватним підприємцям.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»