Полтавщина прощається з полеглим під Кремінною стрільцем

Воїн Олександр Підорина повернувся на щиті до Кременчука

Фото: «Телеграф»

0 Євгеній Даценко30 жовтня 2024, 14:10

З полеглим захисником попрощалися у Кременчуці. Друг воїна Валентин розповів, що уже поховав шістьох друзів, які полягли на фронті. 

Олександр Підорина поліг у бою. Прощання з полеглим воїном відбулося у Міському палаці культури в Кременчуці, повідомили на сайті Кременчуцької міської ради 30 жовтня. У коментарі «Кременчуцькій газеті» військовослужбовиця Любов Телятник розповіла про життя та обставини загибелі Олександра Підорини.

Прощання у Кременчуці. Фото: «Телеграф»

Олександр Підорина – навіки в строю

Захисник народився 9 вересня 1977 року. Майбутній воїн мешкав у Кременчуці, закінчив місцеву школу № 25, згодом навчався у професійно-технічному училищі №2. Чоловік працював на Кременчуцькому нафтопереробному заводі.

Фото загиблого захисника.

Олександр Підорина вступив до лав Збройних сил України на посаді стрілець 15 серпня. Воїн загинув 10 жовтня виконуючи бойове завдання захисту в районі Діброви поблизу Кремінної на  Луганщині. У полеглого воїна лишилися мати, донька та брат.

Товариш полеглого воїна Олександра Підорини каже, що це 7 похорони його друзів за останні пів року:

«Олександр часто приходив до мене в гості. Останній час, як там був, просив подивитися, як його кохана вдома. У мене вже лише два друга залишилось. Тяжко втрачати друзів», – говорить друг полеглого Валентин. 

Валентин також згадує, що друзі Олександра Підорини були засмучені тим, що чоловіка забрали до війська, однак сам воїн був радий прийняти військову присягу:

«Але він потім подзвонив – і такий щасливий був. Дуже радів, що військову присягу прийняв. Присилав фотографії, де він усміхнений, з автоматом. Та й взагалі кожного дня намагався увечері дзвонити, щоб сказати хоч кілька слів. А потім близько тижня з ним зв’язку не було. Ми всі дуже хвилювалися за нього. Ну і через деякий час уже дізналися, що він загинув»

Прощання у Кременчуці. Фото: «Телеграф»

Вічна пам’ять захисникові!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків 

Віталій Крамаренко народився 20 серпня 1980 року та жив у Котельві. З початком повномасштабної війни боронив Україну у званні молодшого сержанта. 25 жовтня бій на Донеччині забрав життя військовослужбовця. 30 жовтня Віталій Крамаренко повернеться додому на щиті.

Віктор Туцький повернувся на щиті з фронту. Свого героя навіки втратили мати й брати. Воїн жив у селі Бабайкове Лип’янського старостинського округу. 

Ігор Сапсай народився на Поліссі, але мешкав на Полтавщині. Трагедія сталася 24 жовтня. Молодший сержант Сапсай відправився на бойове завдання на Харківському напрямку, що стало для нього останнім. Унаслідок отриманих травм, життя воїна врятувати не вдалося.

Матрос з Полтавщини Роман Тищенко прийняв останній бій. Романа Тищенка призвали за мобілізацією. Він говорив, що розуміє важливість захисту рідної землі, тож пішов служити без вагань.