0Альбіна Ковпак24 грудня 2024, 15:12
Імені Антона Макаренка позбулася Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія.
Рішення про це 24 грудня ухвалили на засіданні сесії Полтавської обласної ради, повідомили на сторінці закладу у фейсбуці.
Антон Макаренко – радянський педагог та агент НКВС. Через це названу на його честь академію перейменували.
Також змінили тип академії, адже вона відносилася до двох типів закладів вищої освіти (коледж та академія), що порушує законодавство. Нині це комунальний заклад вищої освіти.
Висновок комісії УІНП щодо Антона Макаренка
Антон Макаренко – радянський педагог, письменник. Закінчив Полтавський учительський інститут. У 1920-1927 роках був організатором і керівником трудової колонії імені Максима Горького в Ковалівці, а також після переміщення її до колишнього Курязького Свято-Преображенського монастиря біля Харкова.
Найвідомішим твором Антона Макаренка є «Педагогічна поема» (1933-1935) – праця про перевиховання неповнолітніх правопорушників у дитячій трудовій колонії під Полтавою.
Через спірні моменти в його біографії, в УІНП вирішили дослідити матеріали архівної справи МВС УРСР № 2400 «Макаренко Антон Семенович». Фахівці визначили, що Антон Макаренко з 1 липня 1935 року обіймав посаду помічника начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР (народний комісаріат внутрішніх справ).
14 липня 1936 року Антон Макаренко подав рапорт на звільнення з НКВС УРСР. З жовтня 1936 року був виконуючим обов’язків керівника колонії НКВС № 5 у м. Бровари Київської області.
Відповідно до закону про деколонізацію, до символіки російської імперської політики належать об’єкти, присвячені працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів. Тому експертна комісія УІНП надала такий висновок:
«Не зважаючи на те, що Антон Макаренко як педагог та письменник був пов’язаний з розвитком української науки та культури, Закон не передбачає жодних винятків для назв, присвячених працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів.
На підставі наведеного, об’єкти, присвячені Макаренку Антонові Семеновичу, належать до символіки російської імперської політики. Подальше використання його імені в назвах є пропагандою російської імперської політики».
Це означає, що вулиці, провулки та заклади, названі на честь педагога, потрібно перейменувати. Попри це передбачені законом про деколонізації обмеження не поширюються на дослідження творчої спадщини Антона Макаренка, зберігання, продаж, читання видань його творів, експонування пов’язаних з педагогом предметів та документів у музеях тощо.
