«Зараз багато спекулятивних заголовків у ЗМІ, на кшталт: чи «чи варто Україні брати участь в іграх у Парижі наступного року». Хочу висловити своє бачення. Я вважаю, що треба виступати і поясню чому. По-перше, ми вже мали досвід бойкотування змагань, де представлені «нейтральні» росіяни, в період відразу ж після проголошення нових рекомендацій МОК і до 26 липня поточного року, коли міністерство дозволило виступати. Досвід бойкоту, на мою думку, показав нам його неефективність. Спортсмени втратили можливість здобувати перемоги для нашої країни і, що ще важливіше, можливість використовувати міжнародні майданчики для того, щоб доносити інформацію по всьому світу про події на Батьківщині, надаючи таку можливість росіянам у той самий момент. Наступного дня після скасування бойкоту відбулася відома історія з Ольгою Харлан, усі пам’ятають, сподіваюся, яка привернула увагу всіх міжнародних ЗМІ до України».
«По-друге, нам, на жаль, не вдалося сформувати довкола себе коаліцію країн-союзників, які були готові реально приєднатися до бойкоту і тим самим суттєво посилити нашу позицію щодо тиску на МОК. Дякую всім міжнародним федераціям, як, наприклад, Міжнародна федерація легкої атлетики, які за всіх «рекомендацій», дотримуються своєї позиції, і не допускають їх до змагань. По-третє, потрібно продовжувати чинити тиск на МОК та міжнародні федерації щодо дотримання їхніх рекомендацій, щоб це не було, як ми знаємо, просто профанацією. Їхати. Перемагати. Чи не давати руку. Встановлювати проукраїнський порядок денний у Парижі, використовуючи цей величезний комунікаційний майданчик. Це лише моя особиста думка. Сподіваюся, що посадові особи, які приймають остаточне рішення, зможуть його знайти та прийняти його максимально виваженим на користь нашої країни».
Нагадаємо, МОК зберіг правила для росіян та білорусів, опубліковані організацією у березні 2023 року.
Володимир Кириченко
