Світлина ЗМІСТу
0Яніна Мурдза20 січня 2025, 16:01
Пів року тому фахівці УІНП дослідили архіви та визнали Антона Макаренка працівником НКВС, тож пам’ятники й дошки діячу необхідно було прибрати.
Одна з них нині встановлена на фасаді полтавського педуніверситуту, також у закладі є кімната-музей імені Макаренка. Через це організація «Деколонізація. Україна» надіслала лист на адресу вишу та Інституту національної пам’яті щодо необхідності демонтажу дошки та закриття музею.
Чому пам’ятні знаки Макаренкові необхідно прибрати
Через спірні моменти в його біографії, в УІНП вирішили дослідити матеріали архівної справи МВС УРСР № 2400 «Макаренко Антон Семенович». Фахівці визначили, що Антон Макаренко з 1 липня 1935 року обіймав посаду помічника начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР (народний комісаріат внутрішніх справ).
14 липня 1936 року Антон Макаренко подав рапорт на звільнення з НКВС УРСР. З жовтня 1936 року був виконуючим обов’язків керівника колонії НКВС № 5 у м. Бровари Київської області.
Антон Макаренко. Фото – uk.wikipedia.org
Відповідно до закону про деколонізацію, до символіки російської імперської політики належать об’єкти, присвячені працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів. Це зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи. Тому експертна комісія УІНП надала такий висновок:
«Не зважаючи на те, що Антон Макаренко як педагог та письменник був пов’язаний з розвитком української науки та культури, Закон не передбачає жодних винятків для назв, присвячених працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів.
На підставі наведеного, об’єкти, присвячені Макаренку Антонові Семеновичу, належать до символіки російської імперської політики. Подальше використання його імені в назвах є пропагандою російської імперської політики».
Попри це передбачені законом про деколонізацію обмеження не поширюються на дослідження творчої спадщини Антона Макаренка, зберігання, продаж, читання видань його творів, експонування пов’язаних з педагогом предметів та документів у музеях тощо.
