Реабілітація військових в Івано-Франківську: чому досі не створено профільний заклад

Основні виклики реабілітації

Сьогодні Україна бореться не лише за свою територіальну цілісність, а й за майбутнє кожного, хто захищає її свободу. Війна змінює життя людей назавжди, і наші військові, які повертаються з фронту (а часто і члени їх родин), потребують всебічної підтримки. Реабілітація захисників стала одним із головних завдань суспільства, і ми у ГО «Варто» прагнемо робити все можливе, щоб забезпечити їм гідний шлях до відновлення.

В загальному всі реабілітаційні програми мають одні і ті самі складнощі реалізації:

• Фінансування – значна частина реабілітаційних програм фінансується за рахунок волонтерів та благодійних організацій. Державна підтримка недостатня, а іноді взагалі відсутня.

• Психологічні бар’єри – військові часто стикаються з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), і не кожен готовий звернутися за допомогою. Це питання залишається табу для багатьох.

• Інформаційний вакуум – багато ветеранів просто не знають, які можливості реабілітації доступні в їхньому регіоні.

• Дефіцит кадрів, оскільки є постійна потреба у кваліфікованих реабілітологах, психологах та соціальних працівниках.

Реабілітаційна інфраструктура Івано-Франківська. Проєкт реабілітаційного центру

Попри те, що у Франківську є умови для лікування та протезування військових, що стосується реабілітації – наявні потужності навіть близько не задовольняють реальний попит, і черга на лікування іноді розтягується на тижні.

Саме ця проблема, проблема наших побратимів, лягла в основу того, що ми свого часу розробили економічну модель реабілітаційного центру, яка передбачала активну співпрацю влади та бізнесу: надання міською радою Івано-Франківська земельної ділянки і залучення інвесторів через відкритий конкурс, з метою побудови реабілітаційного центру та подальша опіка ним в якості управляючої компанії. Цей проєкт також передбачав створення зон відпочинку в рамках загального рекреаційного комплексу, що сприятиме як економічному розвитку міста, так і залученню додаткового інвестування до нашого регіону.

У реабілітаційному центрі планувалось облаштувати мінімум 5 кабінетів для фізіотерапії та масажу, сольові кімнати, кардіо-реабілітаційні тренажери, зали для групових занять фізичною терапією, а також забезпечити сучасне обладнання для відновлення нервових зв’язків у м’язових тканинах.

Та головне – центр мав стати не лише місцем відновлення, а й неформальним ветеранським простором, де люди, які пережили травмуючий досвід бойових дій, змогли б підтримувати одне одного та спілкуватися в безпечній атмосфері. 

Розташування реабілітаційного центру планувалось у центральній частині міста. Чому саме там? По-перше, центральне розташування гарантує доступність. У центр міста ветерани можуть легко дістатися громадським транспортом чи навіть пішки. Крім того, близькість до інших медичних закладів, як-от міська клінічна лікарня, де проходять лікування військові, створювало б єдину лікувально-оздоровчу інфраструктуру для них. Окрім цього, центр міста має певний символізм. Це демонстрація поваги до ветеранів – розміщення важливого соціального об’єкта саме в центрі показує, що ми ставимо потреби цих людей на перше місце.

На жаль, наш проєкт зіткнувся з опором з боку місцевих псевдо-активістів, які під прикриттям громадської активності блокували будь-які намагання реалізації, зірвали голосування у міській раді за проведення конкурсу для потенційних інвесторів, а коли наші підопічні ветерани прийшли, щоб підтримати ідею, просто побили їх. Така ганебна поведінка врештi сприяла тому, що проєкт призупинили, а близько 40 наших підопічних, так само, як і інших ветеранів Франківська, лишились сам на сам зі своїм потребами і проблемами.

Що далі..?

Ми переконані, що реабілітація – це інвестиція в майбутнє. Відновлення здоров’я наших військових означає зміцнення нашої держави, адже вони – опора суспільства. Однак цього не досягти без активної участі громади, навіть у нашому місті. Лише разом ми зможемо створити інфраструктуру, яка забезпечить кожному військовому гідне повернення до мирного життя.

Наша робота – це лише крапля в морі загальної потреби, але ми твердо віримо, що спільними зусиллями здатні змінити ситуацію. Ветерани заслуговують на нашу підтримку, вдячність і турботу, бо вони вже зробили для нас найголовніше – захистили нашу свободу ціною власного здоров’я.