Банкрутна сфера розвивається в євроінтеграційному напрямі
- Посилання скопійованоlink copied
4 березня в Києві відбувся Х Форум із реструктуризації та банкрутства, організований видавництвом «Юридична практика» за підтримки Міністерства юстиції України. Генеральним партнером заходу є EQUITY, експертним партнером — «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», професійним партнером — L.I.Group, галузевим партнером — ADER HABER.
Як сфера банкрутства та боргової реструктуризації змінилась за час війни, що наразі належить до стратегічних пріоритетів процедур банкрутства та над якими ініціативами у сфері банкрутства працює парламент і уряд, з’ясовували:
- Вікторія Васильчук, заступник міністра юстиції України;
- В’ячеслав Пєсков, суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС;
- Даніїл Федорчук, директор із правових питань ДК «Укроборонпром», доцент, к.ю.н.;
- Назарій Адамчук, партнер, керівник судової практики ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»;
- Микола Куліш, директор департаменту реструктуризації та проєктного менеджменту проблемної заборгованості АТ «Укрексімбанк».
Модерував обговорення Олег Маліневський, керуючий партнер EQUITY.
Він нагадав, що всі десять років Форум є майданчиком для обговорення життєво важливих питань розвитку галузі.
«Ми пережили банківську кризу, яка була спричинена, в тому числі, першою хвилею російської агресії. Ми пережили ковід. І ми переживаємо вже четвертий рік неспровокованої повномасштабної збройної агресії росії проти України. В ці часи нам дуже важливо дати відповідь на питання, яким чином зробити державу сильнішою, не дати економіці впасти, зберегти господарські зв’язки між українським бізнесом і споживачами. Зробити його спроможним встояти, утримувати колективи, забезпечувати якусь мінімальну прибутковість, і звісно, забезпечувати потреби держави України в обороні», — акцентував пан Маліневський.
На його думку, одним із найбільш нагальних невирішених питань залишається питання розподілу тягаря збитків, тягаря воєнних неплатоспроможностей, з якими зіткнулася наша країна. Його вирішення, на переконання модератора, потребує проактивних підходів.
Вікторія Васильчук, заступник міністра юстиції України, окреслила основні напрями трансформації сфери банкрутства та боргової реструктуризації за час війни. Вона нагадала, що за цей період було прийняти три великі закони, спрямовані на вдосконалення регулювання банкрутних взаємовідносин.
«Ця тема на часі. Мова йде не про інтереси боржника, кредитора, інших зацікавлених осіб — таким чином ми намагаємося підсилити економіку. Мова йде насамперед про економічні відносини, про те, що Україна, зважаючи на наші євроінтеграційні перспективи, планує бути цікавою, привабливою, безпечною для бізнесу», — акцентувала пані Васильчук.
На думку заступниці міністра юстиції, у сфері неплатоспроможності та банкрутства процес євроінтеграції може відбувати дещо легше і простіше, ніж в інших сферах. Вона пояснила, що ця сфера є досить новою і ті законодавчі ініціативи, які приймаються, вже враховують європейське регулювання та практики.
«Зміни, які впроваджуються, передовсім спрямовані на зміну парадигми, розуміння і бачення банкрутної сфери, — відзначила Вікторія Васильчук. — Сфера розвивається в євроінтеграційному напрямі. Ми готові до подальших впроваджень тих елементів директиви ЄС, які ще не були впроваджені законом щодо превентивної реструктуризації. Ставимо перед собою завдання щодо вдосконалення механізмів банкрутної сфери для мікро- і малих підприємств».
До обговорення долучився В’ячеслав Пєсков, суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС. Він пояснив, як судова практика у сфері банкрутства відображається на макроекономічних процесах у державі. Спікер нагадав, що критерій неплатоспроможності є складовою частиною окремих рейтингів (раніше – Doing Business, зараз Business Ready), які впливають на визначення процентних ставок, за якими Мінфін здійснює зовнішні запозичення. Суди під час формування судової практики теж зважають на критерії тривалості процедур неплатоспроможності та коефіцієнту повернення коштів, допомагаючи таким чином державі.
А відповідаючи на запитання про ідеологічну спрямованість КУзПБ, В’ячеслав Пєсков зазначив, що неправильним буде називати Кодекс прокредиторським чи продебіторським — він про баланси.
«Ми весь час намагаємось підкреслити, що ми балансуємо інтереси. Нічиї інтереси наперед не становть для нас пріоритетів», — наголосив суддя суддя КГС ВС.
Назарій Адамчук, партнер, керівник судової практики ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», говорив про судовий активізм у справах про банкрутство. На його думку, саме у сфері неплатоспроможності та банкрутства є певні цікаві напрацювання з цього приводу. Доповідач нагадав, що судовий активізм як один з інструментів здійснення правосуддя передбачає відступлення від традиційного (буквального) застосування закону, що фактично призводить до створення судових рішень із нормативним ефектом. Це може відбуватися шляхом ухвалення судом нових норм права, ухвалення рішень, в яких тлумачення норми права надає їй нового значення, або тлумачення норми всупереч її прямому змісту.
Щодо сфери банкрутства Назарій Адамчук навів декілька прикладів судового активізму:
- постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 09.2021 у справі № 905/1923/15 щодо автоматичного припинення мораторію на заставне майно;
- постанова КГС ВС від 22.04.2021 у справі № 915/1624/15 відносно суб’єктів та підстав субсидіарної відповідальності;
- постанова КГС ВС від 30.05.2023 у справі № 925/1248/21 щодо кредиторів, пов’язаних з рф;
- постанова КГС ВС від 01.03.2023 у справі №902/221/22, в якій вирішувалось питання підтвердження вимог кредитора-фізособи до боржника-фізособи за договором позики.
«У справах про банкрутство судовий активізм є досить хорошим та цікавим інструментом, який наповнює процедури банкрутства новими інститутами та новими можливостями, спрямованими насамперед на наповнення ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів. А також робить їх більш справедливими, — зазначає Назарій Адамчук. — Межею судового активізму мають бути передовсім прямі норми законодавства. Дуже добре, коли Верховний Суд розвиває свої правові позиції, а не кардинально їх змінює. Важливим є дотримання принципу правової визначеності».
Коментуючи судовий активізм, зокрема щодо субсидіарної відповідальності, В’ячеслав Пєсков зауважив, що згадана постанова стала результатом накопиченого досвіду. «В процедурах банкрутства поєднується публічний і приватний інтерес. Публічний інтерес полягає в тому, щоб не допускати фіктивного банкрутства, не допускати доведення до банкрутства. Якщо ми будемо бачити, що воно так і було, то і наслідки будуть відповідними — ми будемо дотягуватися до відповідних осіб. Ми вирівнюємо суспільні відносини, щоб таких проявів було якнайменше», — пояснив В’ячеслав Пєсков.
Роботу Форуму з реструктуризації та банкрутства продовжило обговорення актуальних тенденції роботи з NPL-активами. Своїми думками з учасникам форуму поділився Микола Куліш, директор департаменту реструктуризації та проєктного менеджменту проблемної заборгованості “Укрексімбанку”. Він зазначив, що у переважній більшості випадків під час роботи з проблемною заборгованістю застосовуються інструменти примусового стягнення, зокрема банкрутства.
«Основний портфель нашої «старої» проблемної заборгованості був сформований досить давно. І якраз ті нормативні документи, які регулювали питання проблемної заборгованості, їх недосконалість та поступове покращення, і сформували глибоку проблематику цього портфеля, де ми маємо ситуації, коли банкрутства тривають понад 10 років, коли стадія розпоряджання майном триває чотири або й більше років, або план санації триває понад п’ять років, не даючи жодного погашення кредиторам. Це все викликає питання щодо захищеності кредиторів у справах про банкрутство. Є зміни, є хороші ініціативи, які нам допомагають, але їхня ефективність все ще не досягнута», — прокоментував доповідач.
Водночас Микола Куліш відзначив, що в портфелі «нових» заборгованостей більшість становлять процедури добровільного врегулювання. У цьому контексті він звернув увагу на зміну підходів менеджменту та акціонерів підприємств: якщо раніше процедури банкрутства використовувалися, зокрема, для зловживань інтересами боржників, зараз поведінка інша — банки частіше зіштовхуються з їх готовністю до діалогу та підтвердженням того, що вони готові виконувати зобов’язання з урахуванням об’єктивної реальності. В таких випадках банки теж готові йти назустріч. Проте для цього необхідні подальші зміни як нормативного регулювання, так і внутрішніх документів банків.
Даніїл Федорчук, директор із правових питань ДК «Укроборонпром», виступив із доповіддю щодо нюансів мораторіїв на задоволення вимог кредиторів у галузі ОПК. Він навів аргументи як на користь таких мораторіїв, так і проти їх застосування. Серед іншого він звернув увагу на хронічність невиконання судових рішень (мораторії, які тривають багато років, не можуть розглядатися як тимчасовий захід), а також на невідповідність мораторіїв принципу конкурентної нейтральності. Є й контраргументи з точки зору підприємств: якщо майно захищене мораторієм та не підпадає під стягнення, таке майно не можна використовувати для застави під час отримання кредиту.
«Чим більше ти захищений мораторієм, тим менше у тебе можливостей для рефінансування», — прокоментував пан Федорчук.
Він зупинився на мораторіях, які наразі діють в оборонній сфері, умовах їх застосування та впливі на господарську діяльність, а також прокоментував виклики застосування механізмів превентивної реструктуризації.
«Ми всі розуміємо, що мораторії викривляють економіку. Тут необхідно балансувати інтереси держави та кредиторів», — наголосив доповідач.
А відповідаючи на запитання, чи мають мораторії продовжуватися для підприємств ОПК, Даніїл Федорчук наголосив на важливості їх збереження для оборонних підприємств, що мають стратегічне значення, — на період воєнного стану та повоєнної відбудови. Він також звернув увагу на необхідність зміни загальної концепції примусового виконання, обмеження розміру коштів/майна, на які дозволяється примусове звернення стягнення (наприклад, 35%), подібно до фізичних осіб, необхідність зміни до КУзПБ та запровадження особливого порядку входження підприємств ОПК в санацію.
Учасники сесії також обмінялися думками щодо викликів запровадження механізмів превентивної реструктуризації та інші нагальних ініціатив.
Джерело
