Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.
У Західній Церкві його більше знають як урочистість Найсвятішого Серця Ісусового. Цей день — особливе духовне зосередження на Божій любові до людини, що виявляється у жертві, милосерді та вірності навіть у найважчі часи.
Про це розповідає керівник Департаменту інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ отець Іван Стефурак, пише Фіртка.
У Східній традиції цей культ не має окремого свята, але ще з IV століття святі отці, зокрема Григорій Ніський, писали про любов Бога до людини як головну рису Його природи. Бог, згідно з цим вченням, — не лише справедливий, а передусім Людинолюбний.
“Чоловіколюбіє є особливою характеристикою Божої природи”, — писав св. Григорій Ніський.
Митрополит Андрей Шептицький, уславлений провідник УГКЦ, у ХХ столітті підтримав поширення цього культу в українській традиції. У декреті Львівського Архієпархіального собору 1940 року він наголошував: вшанування Христового Серця не суперечить східному обряду, а поглиблює його.
“З настанням культу Христового Серця усе в парафії змінюється — так, як з настанням весни ціла природа будиться до нового життя”, — писав слуга Божий Андрей.
У нашому обряді є й власна форма молитви — молебень до Христа Людинолюбця, створений о. Ісидором Дольницьким. Він має всі елементи східного богослужіння: стихири, співи, відпусти — й глибоко закорінений у традицію УГКЦ.
У часі війни, потрясінь і втоми — нагода пригадати про любов
Папа Франциск у 2020-х роках неодноразово наголошував, що Серце Ісуса — це не метафора, а реальне джерело милосердя:
“Не біймося наближатися до Нього. Якщо покажемо Йому наші внутрішні рани, Він завжди простить. Він – чисте милосердя”, — казав Святіший Отець.
Християнське розуміння любові — це не просто почуття, а постава жертви та дії. Справжня любов вимагає часу, уваги, зусилля, а іноді — тиші. Тому свято Людинолюбця — також нагода вчинити щось добре та залишити це між собою й Богом.
“Спробуйте і подивіться, який Добрий Господь” (Пс. 34:9)
У глибоких духовних традиціях Сходу і Заходу Бог постає не лише як Творець, а як Той, хто любить кожну людину. У світі болю, воєн і самотності саме любов Христа залишається незмінною: Його Серце — відкрите для всіх, підкреслює отець Іван Стефурак.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Одержима злим духом дівчина, чудотворна ікона та війна: розмова із монахом Василіанського монастиря, що на Ясній Горі у Гошеві (ФОТО)
“Є певні речі, які дозволені тільки у шлюбі”: священник з Івано-Франківщини про цінності християнського подружжя
День святої Трійці: прикарпатський священник розповів про традиції та обряди, пов’язані зі святом
Discussion about this post