Фото Полтавської міської ради, колаж ЗМІСТу
0Анастасія Чайковська30 червня 2025, 13:06
Старший солдат і стрілець-оператор першої мотопіхотної роти віддав життя на полі бою.
30 червня у Свято-Успенському кафедральному соборі родина та друзі прощалися з героєм. Олексій Шовкун поліг на Донеччині під час оборони України.
Старший солдат Сергій Олександрович Шовкун народився 16 серпня 1984 року, мешкав у Полтаві. Воїн служив на посаді стрільця-оператора першої мотопіхотної роти.
Захисник загинув 23 червня 2025 року при виконанні бойового завдання за призначенням в Донецькій області.
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Життя Ігоря Дзюблюка обірвалося 14 червня 2025 року в лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги на Запоріжжі. У війську чоловік служив на посаді номера обслуги гранатометного взводу роти вогневої підтримки. Мав звання молодшого сержанта.
Антип Місюра народився 24 квітня 1982 року. Воїн мешкав у Супрунівці й долучився до лав війська у березні 2025 року. Служив на посаді старшого навідника 2-го станкового гранатомету протитанкового взводу. Захисник поліг у бою на Харківщині, гідно виконуючи свій військовий обовʼязок.
Старший матрос Олександр Ільчук народився 5 липня 1988 року. Воїн загинув 17 червня в районі Полтавки Донецької області під час виконання бойового завдання. Воїн зазнав тяжких поранень внаслідок скиду ворожого БПЛА.
Молодший Сержант Віктор Мирошниченко з повномасштабною війною став на захист України. Як командир бойової машини вирушив на завдання і зник безвісти на фронті 24 червня 2025 року. Воїн загинув під час виконання бойового завдання під час російського штурму в районі Очеретиного під Покровськом. Упізнати його вдалося за ДНК.
Штаб-сержант Віктор Тихенький народився 16 жовтня 1974 року. Воїн родом з Полтавщини, проте більшість життя провів у Полтаві. Під час антитерористичної операції стояв на захисті України. Як доброволець обороняв державу й з перших місяців повномасштабної війни. 13 червня у бою поблизу населеного пункту Новий Путь Курської області РФ полтавець загинув.
Після строкової служби у лавах Збройних Сил України Олександр Гулак підписав контракт і служив в одній з військових частин на Полтавщині. У 2014 році пішов на війну і після демобілізації працював водієм-експедитором. 13 червня захисник пішов на останнє бойове завдання як навідник зенітної ракетно-артилерійської батареї. Російські військові забрали його молоде життя.
