Чи можна побудувати ангар на землях сільськогосподарського призначення – ЭКОНОМИКА

24.04.2025 12:10

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного Кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Про це повідомляє Земельний фонд України, пише agronews.ua.

Читай нас також у Viber та Telegram.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

• сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
• несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Чиним законодавством України встановлено пріоритетність земель сільськогосподарського призначення.

Землі, придатні для потреб сільського господарства (крім самозалісених земель), повинні надаватися насамперед для таких цілей:

• ведення сільського господарства;
• ведення лісового господарства;
• створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Для будівництва промислових підприємств, об’єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов’язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Виникає питання, що робити в такому випадку, коли   законодавча фактично встановлено заборону на будівництво на землях сільськогосподарського призначення.

Чинним законодавством України передбачено можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки.

Відповідно до Національного класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 р. №3573, до нежитлових сільськогосподарських будівель належать будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності (код 1271):

• корівники
• стайні
• свинарники
• кошари
• конюшні
• розплідники
• промислові курники
• зерносховища
• ангари та фермерські господарські будівлі
• погреби
• виноробні заводи
• винні чани,
• теплиці
• сільськогосподарські силоси.

Для того щоб побудувати ангар, необхідно здійснити ряд заходів з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

• отримання документа на право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення;
• отримання вихідних даних для проектування: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов на приєднання до інженерних мереж та систем;
• пошук архітектурного рішення, розроблення проекту;
• забезпечення авторського та технічного нагляду на об’єкті;
• набуття права на виконання будівельних робіт;
• будівництво об’єкта;
• проведення технічної інвентаризації
• прийняття спорудженого об’єкта в експлуатацію;
• оформлення права власності.

Після введення об’єкта до експлуатації можливе оформлення право власності на нього. Для цього необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.

Документи для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва подаються до суб’єкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не визначено цим Законом) з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”:

• в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб’єкт звернення та суб’єкт надання відповідної послуги;
• у паперовій формі особисто заявником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб’єкт звернення та суб’єкт надання відповідної послуги, подаються документи для отримання таких адміністративних та інших визначених цим Законом послуг щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”):

• отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень і технічних умов);
• експертизи проектної документації на будівництво об’єктів;
• оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”;
• отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт;
• погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону України “Про будівельні норми”;
• сертифікації енергетичної ефективності об’єктів будівництва та будівель згідно із Законом України “Про енергетичну ефективність будівель”;
• прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
• технічної інвентаризації об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень);
• присвоєння, зміни, коригування, скасування адреси об’єкта нерухомого майна;
• обстеження технічних установок згідно із Законом України “Про енергетичну ефективність будівель”.

Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, здійснюються:

• отримання від оператора системи розподілу, інших заінтересованих сторін інформації та/або документів, необхідних для розроблення проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання (у тому числі інформації та/або документів про наявні запроектовані інженерні та транспортні мережі);
• узгодження проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання з оператором системи розподілу, іншими заінтересованими сторонами (суб’єктами природних монополій, юридичними особами публічного права) згідно із статтею 21 Закону України “Про ринок електричної енергії”.

Документи, що подаються для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва, повинні відповідати таким вимогам:

• документи мають викладатися державною мовою;
• текст документів має бути розбірливим (написаний машинодруком або від руки друкованими літерами);
• документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
• документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.

Проектна документація на будівництво в електронній формі повинна бути засвідчена кваліфікованим електронним підписом замовника та генерального проектувальника (проектувальника). Проведення експертизи проектної документації на об’єкт будівництва підтверджується кваліфікованими електронними підписами експертів, які проводили експертизу, та керівника відповідної експертної організації.

Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.

У разі якщо заявником є іноземець або особа без громадянства, документом, що посвідчує особу такого заявника, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу.

У разі подання документів представником власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна заявник додатково пред’являє документ, що засвідчує його повноваження.

Доступ заявника до результатів адміністративних та інших визначених цим Законом послуг, що надаються за допомогою електронної системи, здійснюється через:

• портал електронної системи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи;
• електронний кабінет (у разі його наявності);
• іншу державну інформаційну систему, користувачами якої є суб’єкт звернення та суб’єкт надання відповідної адміністративної послуги, – у разі подання документів для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг з використанням такої системи.

Результати адміністративних та інших визначених цим Законом послуг, що надаються з використанням електронної системи, за зверненням заявника надаються у паперовій формі.