Чи був у нас «Хеловін» або щось подібне?
І от він, Хеловін, знов настав!
І стрічки новин та соцмереж заповнили анти-хеловінівські тексти монахів, експертів, попів і просто схвильованих право-вірних.
…Колись давно, в 1970-му, приблизно в цей час року, я з батьками поїхав гості до родини, в невелике село на Тернопільщині. Поки батьки гостилися в хаті, я, семирічний, з на рік молодшою двоюрідною сестрою, пішли в сільський магазин, де сестра взяла «на список» свічку і сірники, ніби мама її відправила за ними.
Ми вирізали з гарбуза чудовисько, запалили в ньому свічку і так «лякали» перехожих, поставивши його на дорогу. Чому ми це зробили? Та тому що в той час ВСІ в селі так робили))
Нас з сестрою потім сильно насварили. Не за гарбуза, і навіть не за те, що взяли «на список» свічку і сірники в магазині, а за те, що самі, йдучи до магазину, перейшли «трасу», що було нам категорично заборонено!
Це до того, що, як кажуть «експерти», «ніколи в нас такого не було», а все це принесли комерсанти-сатаністи «з заходу». Було! Ми тоді ще не знали, що це Хеловін, але стара традиція з джерелами в кельтському язичництві – була.
Жахи Хеловіну не менш жахливі, аніж жахи українських народних казок
Цікаво, експерти, які лякають поост-хеловінівськими «психічними» травмами в дітей, читали українські народні казки й були в нашому ляльковому театрі?
«Одного разу мачуха послала дівчинку до Баби-яги, яка жила в темному лісі у хатинці на ніжках. Ця баба хотіла з’їсти дівчину…», – це ще не найбільший із українських казкових «хорорів».
Чи цитата Баби Яги із стандартного сценарію святкування Нового року в дитячому садку: «Баба-яга звертається до дітей: «Ой, які гарні, пухкенькі, м’якенькі, отак би зразу всіх і з’їла».
Як, зрештою, на дитячу психіку впливає, скажімо традиція «їсти плоть людську і пити людську кров»?
Про «жахи» оккультизму
…І це ж нас жахають Хеловіном ті самі люди, які водять Маланку і Вертепи, заводячи чорта до церкви на Різдво, скачуть через багаття і запускають віночки в ніч на Івана Купала, святять яйця і ковбасу на Пасху і яблука на Спаса?
Десь все це є в Святому Письмі? Ні, це просто давня практика християнства – воно що не могло побороти з язичництва, – те спокійно заводило в свою місцеву «християнську» традицію.
Колись на півдні Франції я був здивований, що в кожному католицькому Храмі там в підземеллі є крипта з Чорною Мадонною з Ісусом на руках. Більшість французів не могли пояснити таку присутність, лише деякі пояснили – в цих місцях була давня традиція поклоніння язичницькій богині – чорній Матері-землі, з якою довго боролися християнські священники. Не побороли і зробили для народу такі крипти з Чорною Мадонною.
А ще, колись в Індії індуси мені розповіли, що в них є старовинне свято “Коляда” (дослівно так і звучить на санскриті), на початку січня, коли діти під вікнами співають гімни богам, а господарі їм дають за це солодощі)) Святу більше 4 тисяч років… Нічого не нагадує?
І таких прикладів – тисячі!
Про Самхейн, Хеловін та історію
Кажуть, що назва свята походить від словосполучення All Hallows’ evening — «Вечір усіх святих», — і є спрощеною формою повної назви.
Традиція святкування Хеловіну сягає корінням часів древніх кельтів, які мешкали на території Британії, Ірландії, Франції (а її традиції розповсюджувалися і до Карпат і далі!!) ще більше 2 тис. років тому.
Кельти вірили, що у ніч з 31 жовтня на 1 листопада стирається кордон між світом живих і мертвих, а душі повертаються на землю. З цього дня починався Самхейн (час завершення річного циклу, час мудрості, час підведення підсумків, і символічного «вмирання» для відродження (Різдва) в новому життєвому циклі). Кельти виголошували в перший день Самхейну пророцтва, палили багаття і приносили пожертви богам.
Під час таких церемоній вони носили костюми зі шкір та голів тварин (до речі, в Ясинях є дуже харизматична і широко відома жіночка, яка носить головний убір з голови і шкіри рисі)).
У VІІІ столітті папа Григорій ІІІ назвав 1 листопада Днем вшанування Усіх Святих (якраз той випадок, коли язичницьку традицію, яку не вдалося перемогти, вмонтували в християнський каленар?). Згодом він увібрав деякі традиції Самхейну, а британці та ірландці привезли ці традиції в своєму трактуванні на територію США.
З часом Хеловін набув характеру атракції, шоу, розваги і зараз є одним із найбільш яскравих свят за масштабами декорацій, костюмів та традицій.
Подібне до «ірландського» свята Хеловіну є свято і в Мексиці.
День мертвих, що тут святкується також в кінці жовтня на початку листопада та вмонтоване в мекисканську християнську традицію Усіх Святих.
Свято вшановує тимчасове повернення на Землю померлих родичів і близьких. І це свято не кельтське, а має коріння у доколумбівському минулому народів центральної Америки, яке нараховує тисячі років.
Підсумки
В Індії та на Тибеті для мене стало несподіванкою намагання місцевих лам та монахів шукати не різницю, а точки дотику в релігіях і традиціях.
«У вас Десять Заповідей? І у нас десять. «Не кради»? А у нас «Не бери чужого»… У вас «Не свідчи неправдиво?», а нас простіше «Не говори неправду»…
І ніколи вони не скажуть про іншу традицію чи релігію (навіть про Хеловін!)), що вони не «правильні», а лише вони мають їх найправильнішу версію.
«В кожного свій шлях, своє взуття і своє каміння на шляху»…
Чи дає обмеженість у вигляді вивченого на пам’ять Требника право у впевненості у володінні Істиною.
Прочитайте, хоча б тексти Далай Лами (в тому числі про християнство).
Чи «Гірчичне зерно» Ошо, – там ви дізнаєтеся про християнство багато високих, глибоких і несподіваних речей.
І буде вам тоді не до срачів в Фейсбуці про Хеловін)
