Ювенальні поліцейські — це правоохоронці, які постійно працюють з дітьми, підтримують та допомагають їм.
Про те, як змінився рівень дитячої злочинності, булінг, випадки сексуального насильства та самогубств, розшуки дітей, збільшення кількості злочинів, пов’язаних з наркотиками та поради для батьків, з журналісткою Фіртки поспілкувалася з начальницею відділу ювенальної превенції Головного управління Нацполіції в Івано-Франківській області Аллою Бойчук.
Чи вплинула повномасштабна війна на рівень дитячої злочинності на Прикарпатті?
Ми спостерігаємо зниження рівня дитячої злочинності. Якщо аналізувати за цей рік в порівнянні з 2023 чи з 2022 роками, є зниження рівня дитячої злочинності на 31%.
Така тенденція зберігається впродовж двох років. На сьогодні діти вчинили 41 кримінальне правопорушення — за якими вже оголосили підозри та кримінальні провадження направили на розгляд у суд.
Якщо по видах кримінальних правопорушень — це п’ять крадіжок, дев’ять злочинів незаконного обігу наркотичних засобів, два грабежі, зґвалтування, дев’ять хуліганств та кримінальне провадження, пов’язане з умисним вбивством — це вбивство новонародженої дитини матір’ю.
А також порушення правил безпеки дорожнього руху. Це, зокрема, дорожні транспортні пригоди — таких є сім кримінальних правопорушень.
Чи збільшилася кількість випадків насильства або інших правопорушень за участі неповнолітніх під час війни?
Ми аналізуємо та фіксуємо злочини, вчинені над дітьми. Відповідно до статистичних даних, з початку року зареєстрували 102 кримінальні правопорушення. Спостерігаємо зменшення злочинів щодо дітей.
Поліціянти зафіксували вчинення семи кримінальних правопорушень щодо дітей, які пов’язані з порушенням статевої свободи та недоторканості. Одну дитину втягнули в злочинну діяльність. Також, є дорожньо-транспортні пригоди, де потерпілі — діти.
Утім, в той же час до нас надходять повідомлення щодо домашнього насильства. Кількість таких повідомлень збільшилася.
Також збільшилася кількість повідомлень, пов’язаних із іншими правопорушеннями — це неналежне виховання батьків. Ми це розцінюємо, як правопорушення щодо дітей, можливо навіть психологічного характеру і економічного характеру. Так, наприклад, якщо дитина незабезпечена нормальними умовами проживання, то кваліфікуємо це, як насильство щодо неї.
На сьогодні зафіксували понад 200 таких заяв. Це повідомлення, за якими працівники ювенальної превенції склали протокол про адміністративне правопорушення. А це, зокрема, стаття 184, а також стаття 173—2.
У кожному випадку інформуємо Службу у справах дітей чи інші соціальні служби для вживання спільних заходів реагувань.
Які найбільш поширені злочини або правопорушення серед дітей фіксують сьогодні?
Сьогодні найбільше фіксують кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин. У структурі вони займають 30%. Це — дев’ять кримінальних правопорушень.
Чи часто на Прикарпатті діти стають жертвами правопорушень?
Так. 102 кримінальні правопорушення вчинені щодо неповнолітніх. Разом з тим, це менше, якщо порівнювати з минулим роком. Адже в 2023 році було 149 таких кримінальних правопорушень.
Є легкі тілесні ушкодження, середньої тяжкості, злочини проти статевої свободи та недоторканості — це зґвалтування, розбещення неповнолітніх, статеві відносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.
Ці факти, на жаль, реєстрували на території Івано-Франківської області від початку року.
Чи фіксували цьогоріч випадки сексуального насильства над дітьми на Прикарпатті?
Зафіксовано сім кримінальних правопорушень. Це — зґвалтування, сексуальне домагання, два випадки сексуального насильства та три випадки розбещення, чинення розпусних дій щодо неповнолітніх.
Якщо порівнювати, то торік було 12 таких кримінальних правопорушень.
Скільки звернень про булінг у школах Івано-Франківщини зареєстрували з початку року? Що роблять правоохоронці, аби попередити булінг у школах?
Законом України “Про освіту” передбачено, що в кожній школі повинна бути створена комісія, яка розглядає факти булінгу. Комісію скликають впродовж доби і вони розглядають ці випадки. На засіданні повинні бути всі сторони й вони з’ясовують, чи це — булінг, чи — конфлікт.
З початку року надійшло понад 100 повідомлень про булінг. Проте, ми завжди роз’яснюємо, що не кожен конфлікт є булінгом.
Щоб кваліфікувати дії, як булінг вони мають мати певні ознаки — це систематичність, наявність спостерігачів і наявність булера та потерпілої особи та умисні дії, які спричиняють психологічну травму, чи завдають дитині фізичного болю та інші тілесні ушкодження, які кваліфікують по-іншому.
Також, виникла необхідність визначити роль керівників закладів освіти щодо відповідальності, передбаченої законодавством. Тому до статті 173 кодексу України “Про адміністративні правопорушення” внесли частину 5 зі значком 4. Вона передбачає відповідальність керівника навчального закладу про неповідомлення уповноваженому органу Нацполіції щодо фактів булінгу.
Кожне звернення ми реєструємо та якщо надходять повторні повідомлення, то відповідно об’єднуємо на перевірку та тоді кваліфікуємо, як булінг.
На сьогодні випадків, у яких довели та зареєстрували булінг, є дев’ять.
За булінг передбачена адміністративна відповідальність. Санкція статті передбачає штраф від 850 гривень до 3 тисяч 400 гривень або громадські роботи, на розгляд суду, залежно від частини, щодо якої складають протокол.
Втім, якщо дитині в результаті цькування завдали фізичних ушкоджень, стоїть питання про притягнення до кримінальної відповідальності.
Чи функціонують на Прикарпатті профілактичні програми для дітей, які мають проблеми у школі або ризикують втягнутися в правопорушення?
Програми ми розробляємо відповідно до тих негативних явищ, які спостерігаємо в дитячому середовищі.
Кожен випадок правопорушення, чи злочину аналізується, визначаються причини та умови, для того, щоб своєчасно надати допомогу, зреагувати на негативні явища.
Якщо йде мова про булінг, ми маємо відповідні презентації, говоримо з дітьми про відповідальність, говоримо з батьками. Маємо тренінги, круглі столи, участь у різних нарадах в онлайн форматі, як документувати, реагувати та попередити. Тобто, на що потрібно звертати увагу всім учасникам освітнього процесу.
Бо булінг стосується тільки учасників осіннього процесу. Батьки також є учасниками освітнього процесу. Це ми працюємо превентивно. Роз’яснюємо вимоги кримінального законодавства, адміністративного законодавства. Такої соціальної програми немає, але працюємо спільно із соціальними службами.
Якщо ми бачимо, що не можемо самі чи з освітянами, психологами вплинути на це, то залучаємо медиків, службу у справах дітей, фахівців соціальної роботи. Це комплексний підхід.
У розв’язанні проблем нам допомагають усі ці служби. Буває, коли діти є на інклюзивному навчанні, вони потребують корекції поведінки, потребують, можливо, медичної допомоги.
Цьогоріч в області фіксувались випадки самогубств серед дітей?
На жаль, так. На сьогодні є три випадки суїциду на території Івано-Франківської області. А також зафіксували п’ять спроб в намаганні вчинити суїцид.
Так, три випадки зареєстровані на території Івано-Франківська, а також — у Коломиї. Причини в кожному випадку аналізують. На жаль, є два випадки, коли дитина мала певні проблеми з психічним здоров’ям, перебувала на обліку.
У третьому випадку самогубство здійснила дівчинка з Івано-Франківська. Це сталося нещодавно, сім’я не викликала ніяких тривог і поведінка дитини в закладі освіти та поза його межами не викликала жодних підозр. Причину суїциду не могли встановити при проведенні першочергових заходів. За цим фактом відкрили кримінальне провадження. Проводимо досудове розслідування.
Чи ведете статистику зниклих безвісти дітей?
Це у нас фактично головне завдання. Тому що один із пріоритетів — своєчасне реагування на повідомлення про зникнення дитини. Для нас кожне повідомлення про зникнення дитини є надзвичайною подією.
Тому реагуємо негайно. Також закликаємо всіх батьків негайно реагувати, якщо є підстави вважати, що з дитиною втрачений зв’язок або дитина не повернулася додому.
Якщо тривалий час місцеперебування дитини невідоме, то негайно потрібно телефонувати на лінію “102”. Наше завдання та пріоритет, в тому, що чим швидше знаходимо дитину, тим менше шансів, що дитина стане жертвою злочину або іншого правопорушення.
На сьогодні до нас надійшло 238 повідомлень про зникнення дітей на території області. Це більше, ніж торік.
І хоч 238 повідомлень, але ми розшукували 276 дітей. Тобто, у нас були повідомлення, де одночасно п’ятеро дітей тікали. Бувало, що і двоє дітей тікали з дому, але реєстрували одне повідомлення. Тому, 276 дітей розшукали, повернули батькам або ж у заклади соціального захисту.
Проте, ми не завжди повертаємо дітей, які втікають, додому. Спочатку встановлюють причини, чому дитина тікає. Якщо розуміємо, що причина у стосунках між батьками, у конфліктах у сім’ї, то для реабілітації, проведення діагностики і надання послуг дитині приймаємо рішення помістити її в медичний заклад або у центр соціально-психологічної реабілітації.
Є категорії дітей, які не можуть пояснити, чому тікають. Дитина йде з дому, може проводити час в колі знайомих, друзів, а батьки не знають про їхнє існування. Дитина не виходить на зв’язок, не телефонує, не зазначає своє місцеперебування, відповідно батьки за певний час звертаються до поліції для розшуку.
Є діти, які тікали із центру соціально-психологічної реабілітації. Певні обмеження, намагання вкласти їх в певні рамки і дотримання режиму дня, навчання, для дітей, яких вилучили із сімей, де немає правил поведінки, складні, тому вони тікають.
Діти спілкуються між собою. Тому іноді маємо повідомлення про зникнення одразу про декілька дітей. Ми з ними працюємо.
Стараємося співпрацювати із соціальною службою або з тими, де перебувають на обліку ці діти, для того, щоб їх роз’єднати, щоб не були в одному місці. Тому що це сприяє, що вони тікають. Серед них є неформальний лідер, який подає ідею “погуляти”, і відповідно знаходяться ті, які підтримують. Бувало таке, що дітей знаходили в інших районах та навіть областях.
Яких заходів вживають для захисту дітей із сімей, які опинились у складних життєвих обставинах?
Всі працівники ювенальної превенції є членами комісії з питань захисту прав дітей територіальних громад.
Вони працюють зі Службами у справах дітей. За кожним працівником ювенальної превенції закріплена певна територія. Вони працюють на цій території, виявляють кризові сім’ї, де необхідно надати певну допомогу. Працюють спільно із соціальними службами, де створені комісії, куди входять: Служба у справах дітей, фахівці соціальної роботи, ювенальний поліцейський, медичні працівники або представники сімейної медицини.
Вони працюють, проводять відповідні оцінки ризику та потреб та надають інформацію в соціальну службу. Соціальна служба залучає благодійників, залежно від потреб сім’ї. По області у нас є умовно 700 сімей, за якими необхідно здійснювати постійний контроль.
Якщо ми бачимо, що сім’я не стає на шлях виправлення, батьки байдуже ставляться до виховання дітей, не створюють належні умови для проживання, зловживають алкоголем, тоді це питання розглядають на засіданні комісії, де приймають рішення про вилучення дітей або влаштування їх у заклади соціального захисту або медичні заклади.
Проте, якщо під час рейду бачимо, що діти опинилися в таких обставинах, де є загрози для життя і здоров’я, якщо в будинку не прибрано, якщо немає харчування, батьки не в тверезому стані, тоді приймаємо рішення про вилучення цих дітей або шукаємо інших родичів, які готові взяти дітей на певний період та відповідати за їхнє життя.
Чи забезпечуєте соціальну допомогу дітям із зон бойових дій або сімей внутрішньо переміщених осіб?
Від початку повномасштабного вторгнення на Прикарпатті є діти із внутрішньо переміщених сімей, діти з інституційних закладів, які до нас евакуйовані.
Наші працівники орієнтовані, що за такими сім’ями потрібний особливий контроль та надання правової чи юридичної допомоги.
Що стосується соціальної роботи, то це не наша послуга. Для цього є відповідні програми щодо захисту такої категорії дітей. Проте, поліція орієнтована та працює спільно з соціальними службами.
Які поради ви б дали для батьків?
Насамперед потрібно розмовляти зі своїми дітьми. Не показувати дітям, що вони вам байдужі. Кожен вік має свої особливості. Якщо батьки вважають, що вони забезпечили харчуванням, одягом, то це не виховання, це — обов’язок.
Виховати дитину — це спілкуватися з нею. Потрібно виховувати почуття відповідальності у дитини.
Дитина повинна мати свої певні обов’язки, для того, щоб виховати оце почуття відповідальності. Своєчасно реагувати на будь-які зміни поведінки. Коли дитина побачить, що батьки вживають активних дій для попередження тих негативних явищ, то вона не стане наркозалежною, не стане на шлях вчинення кримінальних правопорушень.
У нас вперше за останні роки, що в структурі злочинності не переважають майнові злочини. Зазвичай спостерігали найбільшу частку злочинів вчинених дітьми — крадіжки, грабежі, тобто майнові злочини.
Це вперше за останні роки, коли ми спостерігаємо, що збільшилася кількість злочинів, які пов’язані із наркотиками. Тому це такий тривожний сигнал для нас та батьків. Батьки мають реагувати своєчасно. Поліція в цьому напрямку працює. У нас є служба протидії наркозлочинності, яка документує. На жаль, у нас збільшилася кількість злочинів — задокументованих фактів збуту.
Головне наше завдання — встановити канал і джерело, де діти отримують наркотичні засоби. Зараз популярно — шляхом закладок. Їх замовляють в Telegram-каналах. Ця робота активна, постійно триває.
Завжди, коли батьки до нас приходять за консультаціями, то говоримо, пояснюємо.
Але, як правило, приходять батьки, коли запізно, коли вже щось трапилось. Або дитина пішла з дому, або винесла цінні речі, викрала кошти, тоді батьки приходять та просять про допомогу. Але тоді, на жаль, вже дуже пізно. Ми рекомендуємо, що тоді потрібна медична допомога дитині.
Батьки перш за все мають одразу застосовувати активні дії при зміні поведінки. Вже тоді потрібно бути другом дитини. Ще потрібно знаходити час для спілкування.
Дуже прикро, коли ми отримуємо повідомлення про зникнення дитини і не отримуємо від батьків необхідної інформації для початку пошуку. Коли надходять нові повідомлення про зникнення і батьки не можуть сказати про друзів, чим живе дитина за межами дому, чим цікавиться. Це прикро.
Тому що, як правило, ці повідомлення надходять у нічний час доби і ми тісно співпрацюємо із закладами освіти, тобто директорами, заступниками, які надають потрібну інформацію.
Інколи фотографію ми не можемо знайти у батьків, а шукаємо в соціальних мережах або заклади освіти дають, щоб ми змогли орієнтувати наряд.
Найважливіше, що треба розуміти батьками, — потрібно спілкуватися та цікавитися життям дитини.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Патрулювання з ТЦК, служба освітньої безпеки та нові види правопорушень: робота прикарпатських поліціянтів під час повномасштабної війни
З початку року до поліції надійшло понад 700 звернень від прикарпатців щодо домашнього насильства
“Ні в якому разі не мовчати”: що відомо про булінг на Івано-Франківщині
Після випадку цькування шестикласника: в Івано-Франківську ліцеї перевірять на толерування булінгу
У Косові підлітки зачинили однокласника у вбиральні з осиним гніздом: хлопцю знадобилась допомога медиків
