Дніпро поступово повертається до норми, але малі річки Запорізької області опинилися на межі екологічної катастрофи
22 березня, у Всесвітній день води, екологи підбили невтішні підсумки щодо стану річок Запорізького регіону. Картина виходить неоднозначна: велика річка повільно відновлюється, тоді як малі водні системи продовжують деградувати.
Про це розповів експерт громадської організації «Екосенс» та науковий керівник лабораторії «Довкола» Максим Сорока. Відповідний матеріал опублікувала ГО «Екосенс» на своєму сайті.
Читайте також: Після скарг у соцмережах: у Запоріжжі екологи зафіксували забруднення річки Мокра (фото)
Дніпро стабілізується, малі річки — ні
За словами фахівця, ситуація з головною водною артерією регіону після катастрофи 2023 року поступово вирівнюється.
«Якщо говорити про річку Дніпро, як основний водний об’єкт Запоріжжя, то ситуація після 2023 року певною мірою стабілізувалася, і річка поступово входить у свій звичний гідрологічний та гідрохімічний режим, характерний до червня 2023 року. Водночас, стан малих річок Запоріжжя залишається стабільно поганим» — пояснює експерт.
Після того як Каховська ГЕС була зруйнована, Дніпро повернувся до природного проточного режиму, що дало йому здатність до певного самовідновлення. А от малі річки такого ресурсу позбулися.
Проблема водності та забруднення
Головна біда невеликих запорізьких річок — брак води. Клімат змінюється, і це безпосередньо б’є по водному балансу таких водойм.
«Найбільша проблема малих річок у Запорізькій області зараз — це водність. Локальні та глобальні зміни клімату безпосередньо впливають на водний баланс у малих річках, а також на здатність річок до самоочищення.
Додатково ситуацію погіршують локальні забруднення на землях водозбірного басейну та у водоохоронних зонах малих річок, наприклад: господарська діяльність, несанкціоновані скиди зворотних вод, засмічення водоохоронних зон та надзвичайне забруднення, спричинене воєнними діями, ворожими обстрілами об’єктів критичної інфраструктури тощо» — зазначає Максим Сорока.
Окремою проблемою стала південно-східна частина колишнього Каховського водосховища: там частина водойм фактично втратила проточність і тепер існує як ізольовані басейни, надзвичайно вразливі до будь-яких зовнішніх впливів.
Читайте також: “Річка Мокра років за 15 може щезнути” – чому водойми в Запоріжжі зникають та що з цим робити (фото)
Як ведуть моніторинг в умовах війни
Повноцінно оцінити стан річок зараз дуже складно, адже доступ до значної частини територій закритий.
«Зараз немає доступу до частини річок у державних інституцій та громадських або академічних спільнот. Ми змушені спиратися на результати попередніх моніторингових місій, які востаннє виконані у липні-вересні минулого року.
Усі ці роки Великої війни дослідники вимушені спиратися на результати досліджень окремих проб води або непрямі спостереження (через аналіз фото- та відео- інформації у соціальних мережах або результати дистанційного зондування Землі» — пояснює фахівець.
Тим не менш навіть ці неповні дані фіксують серйозні порушення. Зокрема, у 2025 році у рукавах річок Кушугум та Конка спостерігалася сильна евтрофікація, дефіцит кисню та масова загибель риби.
Читайте також: Бузок рятує береги — у Запоріжжі висадили рослини, щоб укріпити береги річки Суха (фото)
Що відбувається на окупованих територіях
Про річки на тимчасово окупованих землях інформації майже немає. Останні реальні дані датуються квітнем-липнем 2022 року. Відтоді — лише уривчасті непрямі свідчення.
«Зокрема, по річці Молочна минулого року спостерігалося значне обміління і сильний дефіцит водності. Фіксувалися випадки критичного зниження рівня води у Молочній протоці, що стали видимими об’єкти старої дамби, які раніше перебували під водою» — говорить Максим Сорока.
Причиною він називає поєднання кліматичних змін і неконтрольованого використання водних ресурсів окупантами.
Берегова ерозія та пошук рішень
Іще одна наслідок 2023 року — руйнування берегів. Після різкого падіння рівня води посилилися ерозійні процеси, особливо на ділянках колишнього Каховського водосховища.
Аби протидіяти цьому, восени 2025 року ГО «Екосенс» розпочала незвичний експеримент — використання бузку як рослини для зміцнення берегів. За словами Максима Сороки, це спроба знайти практичне рішення там, де класичні інженерні методи наразі недоступні або потребують значних ресурсів.
Стратегія: фіксувати, планувати, готуватися
Поки безпекова ситуація не дозволяє реалізовувати масштабні програми відновлення, екологи роблять ставку на накопичення даних та стратегічне планування.
«Безпекова ситуація не дозволяє зараз проводити складні та програмні заходи. Тому наше завдання — фіксувати збитки, проводити моніторинг, готувати дослідження і формувати чіткі плани дій. Без детального і ранжованого плану не буде швидкого відновлення» — наголошує Максим Сорока.
Позитивним кроком стало відновлення державного моніторингу окремих річок, зокрема річки Мокра. Отже, попри всі труднощі, системне спостереження сьогодні є фактично єдиним інструментом, який дозволяє не втратити контроль над ситуацією і підготуватися до майбутнього відновлення.
Раніше ми писали, що У центрі Запоріжжя виявили стихійне сміттєзвалище біля річки Мокра
Коментувати цю новину post