Під час російської окупації Херсонщини мешканці області сподівалися, що прийде час, і отримають належні покарання українці, які пішли на співпрацю із загарбниками, разом з ними займалися мародерством та скоювали інші злочини.
Та, як ми бачимо зараз, деякі особи, відносно яких тривають кримінальні провадження за вчинення злочинів під час окупації, сподіваються відбутися «легким переляком», а окремі судді Херсонського міського суду Херсонської області сприяють цьому.
У 2022 році російські окупанти та громадяни України, які співпрацювали з ними, розграбували базу приватного підприємства «УКАН» – одного з провідних виробників сільгосппродукції на Херсонщині. Дехто з тих, хто скоїв це правопорушення, втік незадовго до деокупації області, а дехто залишився в Україні.
Один з них, Іван Ярмолюк, станом на сьогоднішній день є обвинуваченим за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 185 («Крадіжка») і ч. 3 ст. 289 («Незаконне заволодіння транспортним засобом»).
Справа розглядається Херсонським міським судом, точніше, суддею Дмитром Арчаковим. Деякі його дії та рішення під час цього розгляду можна охарактеризувати як надання преференцій обвинуваченому – людині, яка, судячи з розповідей директора ПП «УКАН», під час окупації Херсонщини співпрацювала з росіянами і брала участь у розкраданні майна.
Пограбували і намагалися вбити
Директор ПП «УКАН» Андрій Повод розповідає, що йому відомі випадки, коли навесні 2022 року представники окупаційної адміністрації «відновленого» загарбниками Білозерського району телефонували місцевим фермерам та пропонували співпрацю.
«Окупанти, – розповідає Повод, – хотіли, щоб фермери реєструвалися в загарбницьких структурах, платили росіянам та їх спільникам «данину». Я сказав, що не буду співпрацювати. І у другій половині березня 2022 року російські військові вдерлися на наше підприємство, вигнали охорону та захопили територію бази. На той час там було майна (врожай, техніка, добрива, засоби захисту рослин, інвентар та багато чого іншого) орієнтовно на 7 мільйонів євро».
Так виглядала база ПП “УКАН” після деокупації правобережної частини Херсонщини.
Після деокупації правобережної частини Херсонщини Андрій Повод зміг розшукати та повернути лише дуже невелику частину вкраденого.
Перший весняний місяць 2022-го був для Андрія та його родини часом важких випробувань. Коли 6 березня він разом з батьком їхав на підприємство, авто побачили російські військові і відкрили по ньому вогонь. Повод-старший відбувся подряпинами, а сам Андрій отримав кульові поранення у руку та в шию.
«Тоді, – розповідає він, – ми намагалися дати зрозуміти росіянам, що в машині – не військові: підняли руки, але росіяни продовжували стріляти. На щастя, нам вдалося втекти. Спочатку мене прооперували у Білозерській лікарні, потім – в Херсонській обласній. Загалом лікування поранень тривало понад півроку. У Херсонській обласній лікарні я перебував в опіковому відділенні разом з пораненими українськими військовими. Виписався за власним бажанням раніше, ніж того вимагало лікування, і це мене врятувало. Невдовзі після того до лікарні прийшли росіяни і забрали тих поранених, які могли ходити».
Розстріляне окупантами авто Андрія Повода.
До деокупації Андрій Повод жив в Херсоні, намагаючись не потрапляти на очі окупантам.
У липні 2022 року він побачив у мережі відео, зняте російським пропагандистом Романом Сапоньковим.
«На відео, – каже Андрій, – був комбайн нашого підприємства, який збирає врожай на нашому полі. А трохи згодом мені зателефонував інший фермер з Білозерщини з претензіями через те, що моя техніка збирає його врожай. Я пояснив, що моє підприємство захоплене росіянами, і техніку використовують вони чи хтось з їх дозволу».
У вересні 2022 року знайомий розповів Андрію Поводу, що бачив на одній з баз у Білозерці самохідний обприскувач John Deere – такий самий, який був на підприємстві «УКАН».
Розграбована база ПП “УКАН”.
«Після деокупації правобережжя Херсонщини, – розповідає Андрій, – я попросив знайомого ще раз відвідати ту базу, і він, коли зробив це, розповів, що бачив там мої комбайн CLAAS, обприскувач John Deere, а ще – вкрадені з нашого підприємства пшеницю і гірчицю врожаю 2021 року. Гірчиця упакована у біг-беги (м’які контейнери для зберігання та перевезення сипучих вантажів, – МОСТ). Цю культуру вирощує мало хто на Херсонщині, бо вона не має такого великого ринку збуту, як, наприклад, пшениця чи соняшник. До того ж, у 2021 році після збирання врожаю, ми запакували насіння гірчиці у біг-беги. Тому не було жодних сумнівів, чия гірчиця зберігалася на базі».
А в грудні Андрію Поводу зателефонував Іван Ярмолюк.
Обікрав і хотів «розвести»
За словами, директора ПП «УКАН», Ярмолюк розповів, що начебто купив гірчицю у росіян, і запропонував Поводу або викупити її у нього, або разом продати, а гроші розділити.
«Ярмолюк, – розповідає Андрій Повод, – хотів отримати мільйон гривень. Стверджував, що купив гірчицю у росіян, не знаючи, чия вона, а тепер хоче повернути мені і хоче, щоб я компенсував йому начебто витрачені гроші».
Андрію пропонували викупити вкрадені на його ж підприємстві 39,24 тонни гірчиці, оціненої, згідно з висновком експертів, у 1 997 316 гривень.
Більше того, Ярмолюк, як розповів Повод, пропонував йому укласти заднім числом угоду з іншим підприємцем з Білозерки – власником бази, яку Ярмолюк орендував і де зберігалися пшениця, гірчиця і техніка.
«Мені, – каже Повод, – було запропоновано укласти угоду, що нібито наше підприємство завезло на ту базу гірчицю для зберігання. Тобто, Ярмолюк хотів таким чином прикрити факт крадіжки. Хотів, як кажуть в народі, «розвести» мене та ще й захистити себе від негативних наслідків».
А загалом на базі ПП «УКАН», за словами директора підприємства, станом на 24 лютого 2022 року зберігалося 131,7 тонни гірчиці врожаю 2021 року вартістю 5,3 мільйони гривень і 2161,47 тонни пшениці врожаю 2021 року вартістю 14,8 млн грн, ячменю 146,9 тонн вартістю 1, 854 млн грн, ріпаку 22,8 тонн вартістю 708,5 тис грн, соняшнику 481,7 тонн вартістю 18,711 млн грн, олійного льону 304,4 тонни вартістю 11,824 млн грн, проса 58,4 тонн вартістю 680,5 тис. грн.
Вдалося повернути лише 39,24 тонни гірчиці вартістю 1,997 мільйони гривень і 14,2 тонни пшениці вартістю 123,7 тисяч гривень.
Тобто, лише сільгосппродукції російські окупанти та їхні спільники вкрали близько на 54 мільйони гривень.
Щодо викраденої у ПП «УКАН» техніки, Іван Ярмолюк стверджував, що нібито не знає, як вона опинилася на території бази. Однак, за словами Андрія Повода, є докази і підтвердження того, що Ярмолюк має відношення до викрадення та використання сільськогосподарської техніки.
«Є докази і підтвердження таким фактам, – каже Повод, – оскільки є свідки, в тому числі людина, якій Ярмолюк телефонував влітку 2022 року під час жнив і просив допомогти з ремонтом саме нашого комбайну. Вони не могли відремонтувати комбайн з місяць, протягом якого він стояв на полі і навіть потрапив на супутниковий знімок, розміщений у Google. До речі, комбайн і обприскувач після повернення перебували у незадовільному технічному стані. На запчастини для комбайна та його ремонт ми витратили 843,1 тисячі гривень. Відновлення обприскувача обійшлося у 792,8 тисячі».
Поламана панель керування комбайну.
За словами Повода, комбайн і обприскувач окупанти не змогли вивезти на лівий берег Дніпра через великі габарити цієї техніки. А викрадені з підприємства трактори John Deere 8520 та John Deere 8430T, телескопічний навантажувач JCB 536-60, два сідлових тягачі Volvo FM з напівпричепами та багато чого іншого зникли у невідомому напрямку.
У такому стані повернувся на підприємство обприскувач.
На запитання МОСТа про ймовірну співпрацю Івана Ярмолюка з росіянами Андрій Повод каже: «Тим, чим Ярмолюк та його спільники займалися під час російської окупації Херсонщини, неможливо було займатися, не співпрацюючи з окупантами. До того ж, є свідчення людей, що Ярмолюк та його подільники їздили на авто з «Z», бо так було простіше проїжджати російські блокпости».
Андрій Повод зазначає, що його підприємство було, скоріше за все, не єдиним, розграбованим Ярмолюком та його спільниками: «Я вже згадував про дзвінок іншого фермера, врожай якого збирало це угруповання. Окрім того, влітку 2022 року сумнозвісний Кирило Стремоусов розмістив у мережі відео, де він – на фоні комбайну, що підірвався на російській міні. Наскільки мені відомо, це відео зроблене в Снігурівському районі Миколаївської області, і там Ярмолюк теж збирав врожай на полі місцевого фермера, використовуючи викрадену техніку. У підриві того комбайну, звісно, звинуватили українців».
У грудні 2022 року, отримавши від Івана Ярмолюка пропозицію викупити викрадену на підприємстві «УКАН» гірчицю, директор підприємства звернувся до правоохоронних органів. На орендованій Ярмолюком базі та у нього вдома провели обшук, під час якого знайшли і вилучили викрадені гірчицю, пшеницю та техніку.
«Гірчицю, – каже Повод, – знайшли у Ярмолюка і в машині, і вдома, бо він намагався її продати, тому відібрав зразки, щоб демонструвати потенційним покупцям».
Слідство було проведене слідчими Слідчого управління Головного управління національної поліції в Херсонській області. Іван Ярмолюк на сьогоднішній день – підсудний з обвинуваченнями у крадіжці та незаконному заволодінні транспортними засобами.
За словами адвоката Леоніда Данильця, який представляє інтереси ПП «УКАН», є відомості і про інших осіб, які вчиняли злочини відносно підприємства під час окупації.
«Серед осіб, які вчиняли злочини, – каже адвокат Леонід Данилець, – є громадяни України, а також російські окупанти. Слідство на даний час триває, встановлюються всі обставини та збираються належні докази для повідомлення таким особам про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Більше нічого не може розповісти, оскільки у даному випадку діє таємниця досудового слідства».
Власник бази, яку орендував Ярмолюк та зберігав там викрадене, проходить у справі лише як свідок. На запитання, чому у власника бази – лише такий процесуальний статус при тому, що він здав базу в оренду вже під час окупації Херсонщини і знав, що там відбувається, адвокат відповів: «Це – питання до наших правоохоронних органів».
Таку ж відповідь адвокат дав і на запитання, чому стосовно Ярмолюка немає не те що обвинувачення, а навіть підозри у колабораційній діяльності.
«Ми звернулися до Європейського Суду з прав людини через неефективне розслідування кримінальних проваджень за фактами розграбування Приватного підприємства «УКАН» та завдання збитків на понад 7 мільйонів євро», – повідомив Леонід Данилець.
Суддівський гуманізм
Обвинувачений Іван Ярмолюк не тікав, бо, на думку адвоката Леоніда Данильця, скоріш за все, сподівався, що «війна усе спише».
«Обвинувачений Ярмолюк, – каже Данилець, – можливо, думав, що, оскільки він не мав офіційних посад в окупаційних структурах, для нього немає великої небезпеки. А стосовно усього іншого він, скоріш за все, сподівався, що після повернення території під контроль України неможливо буде підтвердити скоєне під час окупації та зібрати достатньо доказів про вчинене».
Коли у Заводському районному суді Миколаєва 11 липня 2024 року вирішувалося питання про запобіжний захід, слідча суддя прийняла рішення про домашній арешт Ярмолюка у нічний час доби строком на два місяці, до 27 серпня 2024 року.
Але 23 липня 2024 року після оскарження прокуратурою в Миколаївському апеляційному суді запобіжний захід змінили на перебування під вартою із можливістю внесення застави у 7 мільйонів 570 тисяч гривень. Іван Ярмолюк відправився у Миколаївській слідчий ізолятор. Цей запобіжний захід подовжили рішенням Заводського райсуду Миколаєва від 21 серпня 2024 року. Таке рішення залишив в силі Миколаївський апеляційний суд, куди зверталися захисники обвинуваченого.
Тобто станом на 24 вересня 2024 року, коли почалося слухання справи у Херсонському міському суді, діяв запобіжний захід у вигляді тримання Івана Ярмолюка під вартою із заставою, визначеною Миколаївським апеляційним судом.
І на першому ж судовому засіданні в Херсоні, де справа мала розглядатися по суті, суддя Дмитро Арчаков зменшив заставу до 605 тисяч 600 гривень, які Ярмолюк вніс і завдяки цьому був звільнений з-під варти.
Суддя Дмитро Арчаков.
З відкритих джерел, а саме, з сайту Вищої ради правосуддя (дисциплінарного органу, який розглядає скарги на дії та рішення суддів), МОСТу стало відомо про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Херсонського суду Дмитра Арчакова.
«Суддя Арчаков з власної ініціативи безпідставно зменшив у 12 разів розмір застави, визначений ухвалою Миколаївського апеляційного суду. На думку потерпілої сторони, це свідчить про упереджене ставлення до обвинуваченого. При цьому суддя не навів жодного мотиву для прийняття такого рішення та допускав обговорення вказаного рішення з учасниками процесу. Ці обставини були встановлені та підтверджені Херсонським апеляційним судом, який своєю ухвалою скасував незаконне рішення судді Арчакова», – йдеться у рішенні Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
У рішенні також йдеться про те, що суддя «піддав сумніву рішення вищої інстанції та порушив норми Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, зменшивши розмір застави відповідно до клопотання захисників обвинувачення, які просили змінити запобіжний захід на домашній арешт і лише в разі відмови, зменшити заставу».
Також стверджується, що Арчаков «вдався до самостійного визначення питання про зменшення розміру застави та намагався віднайти аргументи на користь обвинуваченого, ігноруючи при цьому доводи прокурора та представника потерпілого, чим порушив принцип безсторонності та об’єктивності у своєму ставленні до учасників справи.
«Суддя вийшов за межі повноважень суду першої інстанції. При цьому не навів жодних підстав та мотивів саме для зменшення розміру застави на даній стадії судового процесу, не навів жодного мотиву у підтвердження висновку про визначення нового розміру застави», – йдеться у документі.
Прокурор подав апеляційну скаргу, і ухвалою Херсонського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року був підтверджений встановлений раніше розмір застави – 7 мільйонів 570 тисяч гривень. Обвинуваченому продовжили строк тримання під вартою до 25 грудня 2024 року. Потім цей запобіжний захід подовжувався.
Та 10 квітня 2025 року Дмитро Арчаков змінив Івану Ярмолюку запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Тобто, було прийнято рішення, яке згідно Кримінального процесуального кодексу не підлягає оскарженню до апеляційної судової інстанції.
Таким чином, Дмитро Арчаков уникнув апеляційного контролю щодо ухвали, якою обвинуваченого Івана Ярмолюка було звільнено із СІЗО на домашній арешт, щоб це рішення не могло бути переглянуте та потенційно скасоване Херсонським апеляційним судом.
Про Івана Ярмолюка відомо, що він з 1999 по 2016 роки був зареєстрований як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту».
«Він торгував зерном, – каже Андрій Повод. – До грудня 2022 року ми не були знайомі. Наскільки я зрозумів з того, що чув про Ярмолюка, важко назвати його зернотрейдером. Він був просто перекупником».
В одній з судових ухвал йдеться, що Ярмолюк зараз живе як ВПО в Одесі.
«Відкрити дисциплінарну справу»
«Відкрити дисциплінарну справу за скаргою Приватного підприємства «УКАН» в особі адвоката Данильця Леоніда Віталійовича стосовно судді Херсонського міського суду Херсонської області Арчакова Дмитра Валерійовича. Ухвала оскарженню не підлягає», – такою резолютивною частиною завершується ухвала Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 травня 2025 року.
Ця скарга – реакція на незаконні рішення та дії судді щодо зменшення у 12 разів застави, призначеної Івану Ярмолюку, й на те, що суддя Арчаков демонстрував упереджене ставлення до судового процесу з явним наміром покращити становище обвинуваченого. У відповідь на це зауваження Арчаков заявив, що не вважає це упередженістю, оскільки до вироку обвинувачений є для суду невинуватою особою, якій не обмежили її права і свободи».
Адвокат Леонід Данилець каже, що 16 грудня 2024 року звертався до суду з клопотанням про відвід судді, та воно не було задоволено. Заяву про відвід розглядав інший суддя Херсонського міського суду Херсонської області – Валентин Бугрименко.
А 10 квітня 2025 року із заявою про відвід судді звертався вже прокурор Херсонської обласної прокуратури.
Херсонський міськсуд (суддя Костянтин Рєпін) 26 травня 2025 року не задовольнив заявлений прокуратурою Херсонської області відвід судді Арчакову.
Не виключено, що двоє суддів, які розглядали заяви про відвід судді Арчакова, прийняли такі рішення з міркувань професійної солідарності.
«Позиція потерпілої сторони у справі полягає у тому, що Дмитро Арчаков мав би заявити самовідвід від розгляду справи, бо учасники судового провадження не мають довіри до судді у конкретній справі та в умовах існування відносно судді Арчакова дисциплінарної справи за дії, вчинені в ході розгляду такої справи», – каже Данилець.
На даний час очікується призначення розгляду дисциплінарної справи Вищою радою правосуддя. А поки що суддя Арчаков продовжує розглядати справу про розграбування ПП «УКАН».
🍉 Стань другом МОСТа
Discussion about this post