03.02.2026 11:07
Хмельницька макаронна фабрика (відома під брендом «Тая») в період відсутності енергопостачання повністю працює на автономному енергозабезпеченні, не зменшуючи робочого темпу, та закриває понад 50% місячної потреби в електроенергії альтернативними джерелами. До того ж січневе підвищення промислового тарифу на електроенергію (з урахуванням передачі та розподілу) з наявних 13 грн/кВт⋅год до майже 20 грн/кВт⋅год взагалі створює безкомпромісні умови. Собівартість продукції стрімко зростає, і це неминуче призведе до перегляду цін для кінцевого споживача. Водночас, на відміну від вартості електроенергії, виробник не має можливості змінювати відпускні ціни щодня, оскільки зобов’язаний дотримуватися чинних контрактних умов, зазначають у компанії.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Загальна місячна потреба Хмельницької макаронної фабрики в електроенергії становить 300–350 тис. кВт·год. В січні обсяг власної генерації досяг 130 тис. кВт·год електроенергії, що зіставно із середньомісячним споживанням понад 500 сімей хмельничан.
Цього осінньо-зимового сезону через затяжні відключення електроенергії фабрика вимушена працювати в переважній більшості часу на автономному енергозабезпеченні. В регіоні централізоване електропостачання відсутнє фактично по 19 годин, і бізнес тут не виняток. Для фабрики зупинка виробничих ліній — критичний сценарій. У момент аварійного вимкнення на лініях може одночасно перебувати до 25 тонн напівфабрикату, і зупинка процесу сушіння призведе до дуже вагомих виробничих втрат.
Щоб зменшити енергетичні ризики, виробник розпочав будувати власну систему енергетичної автономності ще у 2022 році, роблячи ставку на диверсифікацію джерел.
«У нинішніх умовах стабільність виробництва напряму залежить від того, наскільки підприємство диверсифікувало свої енергетичні ризики. Сьогодні стабільність виробничого процесу забезпечується поєднанням промислових генераторів, твердопаливних котлів, газу та сонячної генерації. Ми не робили ставку на одне джерело», — зазначає Вікторія Грек. — «Попри це, усі зусилля були б неможливими без тих, хто щодня захищає країну. Саме завдяки Збройним Силам України бізнес в тилу має змогу працювати, а міста — жити.»
Основну роль в альтернативному електрозабезпеченні відіграють паливні генератори. Загальна потужність таких установок становить понад 1 МВт. При цьому твердопаливні котли забезпечують опалення всієї інфраструктури підприємства — виробничих цехів, складських приміщень та адміністративного корпусу.
«Сонячну електростанцію змонтували у 2024. Враховуючи, що генерація сонячної енергії в нашому регіоні не така висока як на півдні, то у загальному енергозабезпеченні це займає не дуже високий відсоток. Однак, з урахуванням промислових цін на електроенергію, при середній потужності генерації, інвестиції окупляться досить швидко, до 2 років. Тож ми вважаємо, що такі інвестиції виправдані», — коментує Вікторія Грек.
Перехід із мережевої електроенергії на альтернативну, зокрема дизельну генерацію, суттєво впливає на собівартість продукції. Якщо говорити лише про паливну складову, вартість електроенергії зростає орієнтовно на 25%. Однак на фоні січневого підвищення тарифу на електроенергію для промислових об’єктів — використання альтернативних джерел стає математично доцільнішим. Повна вартість електроенергії з урахуванням передачі та розподілу зростає з поточних 13 грн/кВт·год до майже 20 грн/кВт·год.
Вікторія Грек констатує: «Перехід бізнесу на альтернативні джерела електроенергії залишається безальтернативним кроком. В умовах війни та системних обмежень енергопостачання це не питання вибору чи оптимізації — це питання фізичного виживання підприємств. Водночас ключова проблема полягає у стрімкому зростанні вартості електроенергії загалом, темпи якого значно перевищили очікування бізнесу. Із січня кінцева ціна для промислових споживачів суттєво зросла (18–20 грн за кВт·год), що одразу відобразилося на собівартості продукції. При цьому власна генерація не є «дешевою альтернативою»: окрім палива, вона потребує постійного технічного обслуговування, ремонтів та додаткових операційних витрат. У підсумку підприємства працюють в умовах енергетичної невизначеності, коли витрати зростають швидше, ніж ринок здатен їх компенсувати.»
Сукупні інвестиції в альтернативне енергозабезпечення Хмельницької макаронної фабрики сягають десятків мільйонів гривень, однак бізнес бачить в цьому не просто виробничу необхідність, а єдиний шлях для збереження виробництва.
«Варто наголосити, що нестача електроенергії — це виклик не лише для бізнесу. У тих самих умовах живе і населення Хмельницької області, з тривалими відключеннями та постійною невизначеністю. Наш обов’язок у цій реальності — робити свою роботу максимально відповідально: зберігати виробництво, робочі місця і стабільність, забезпечувати українців якісним продуктом щоденного споживання», — підсумовує Вікторія Грек. — «Всупереч блекаутам, обмеженням і війні, ми продовжуємо працювати, бо розуміємо: економіка, виробництво і праця — це теж внесок у стійкість країни. Ми підтримуємо українське, працюємо для українців і разом тримаємо цей тил. Слава Україні! Слава ЗСУ!»
Про компанію:
Хмельницька макаронна фабрика — один із провідних українських виробників макаронів, що входить до ТОП-5 лідерів галузі. Продукція представлена брендом «Тая», а також лінійками з твердої пшениці Cantare та Grano Nativo. Фабрика обладнана автоматизованими лініями Bühler з денною продуктивністю до 60 тонн (142 тис. умовних пачок). Підприємство активно розвиває експорт (близько 20% продажів) та є першим виробником макаронів в Україні, який пройшов вимогливу кошерну сертифікацію.
Коментувати цю новину post