фото: ілюстративне
З травня 2023 року в Україні працює Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, куди вносять всі дані про військовослужбовців, яких розшукують.
Торік у вересні Кабінет Міністрів ухвалив передачу функцій Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти до Міністерства внутрішніх справ. З того часу МВС займається координацією розшуку осіб та функціонуванням Реєстру.
Разом з тим, в областях запровадили посади представників Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин. На Івано-Франківщині цю посаду з лютого 2024 року обіймає Наталя Пасічник.
Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців, чому близьким зниклих не радять поширювати у соціальних мережах персональну інформацію та як відбувається процес пошуку зниклих захисників та захисниць, Наталя Пасічник розповіла в інтерв’ю журналістці Фіртки.
Поки триває розслідування обставин зникнення, сімʼї відважних бійців та бійчинь змушені жити у невідомості
«З 12 лютого 2024 року я забезпечую функції представника Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин МВС України в Івано-Франківській області.
Ще з 2014 року, не з чуток, а з власного досвіду, знаю специфіку роботи пошуку безвісти зниклих та ідентифікації тіл. Розумію, які труднощі виникають в родин зниклих та структур, які безпосередньо долучені до процесу пошуку.
Кожна історія унікальна, втім проблеми не дуже відрізняються. Безперечно, вкрай складно жити у невідомості.
Якщо близьким зниклих потрібна моя підтримка та допомога, я супроводжуватиму їх на будь-якому з етапів пошуку», — ділиться представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області.
фото: зі сторінки у соцмережі Наталі Пасічник
Чим саме займається представництво Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин на Прикарпатті?
Приймаємо звернення від родин зниклих безвісти, допомагаємо їм у комунікації з різноманітними державними структурами, які власне займаються пошуком, включаючи військові частини, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, а також правоохоронні органи.
Мені важливо, щоб люди, звернувшись в уповноважені структури, не залишалися з тим же переліком запитань з яким й починали. Для людей дуже важливо, аби був результат — розшукати зниклого живого або повернути його тіло додому та з почестями поховати.
Тобто, представництво Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин — це комунікаційна ланка між рідними зниклих та установами, які залучені до пошуку зниклих безвісти.
Моє завдання — вислухати, іноді навіть просто дати виговоритися, підказати, куди звернутись, як подати звернення та що мати з собою, скерувати з усіма установами, а також бути на зв’язку, коли я знову буду потрібна.
Зокрема, до мене близькі зниклих безвісти можуть зателефонувати (+380 66 069 72 71 — ред.) та отримати консультацію. Крім цього, можна прийти на очний прийом за адресою: Коновальця, 46. Звертатись можуть не лише близькі тих, хто зник під час повномасштабної війни, а також й рідні тих воїнів, яких розшукують з 2014 року.
Як рідним правильно подати звернення щодо зниклого безвісти? Розкажіть про алгоритм дій.
Насамперед — звернутись до військкомату та до військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу. Там родичам мають повідомити, що відбувається з людиною, чому вона не виходить на звʼязок, в якому статусі перебуває (полонений чи зниклий безвісти).
Після цього подати заяву до найближчого підрозділу Національної поліції. Родичам та близьким особам при написанні заяви необхідно мати з собою паспорт, а також документи, які підтверджують ступінь родинних зв’язків з особою, зниклою безвісти.
Також необхідно підготувати сповіщення військової частини про зникнення військовослужбовця. Надати слідчому повну і точну інформацію про зниклу особу, зокрема фотографії, опис зовнішності, особливі прикмети, одяг та всі відомі обставини зникнення.
Далі отримати від слідчого постанову про визнання заявника потерпілою особою у кримінальному провадженні. Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згодом правоохоронці направлять на здачу ДНК-зразків (для забору ДНК підлягають рідні діти, батько, мати).
Крім цього, зареєструватися на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в «Особистому кабінеті» та на сайті Національного інформаційного бюро.
Як відбуваються пошуки після того, як людина подала звернення?
Є чіткий алгоритм пошуку. По-перше, після звернення відкривають справу у поліції, відбирають ДНК-зразки, назначають слідчого, заносять всі дані в загальну базу та Реєстр, розпочинають пошуки. Слідчі комунікують з військовими частинами, вимагають акти службового розслідування, з якого черпають важливу для пошуку інформацію.
Також, шукають серед військовополонених. Бувають й такі випадки, коли окупанти під час обмінів повертають військових, яких не підтверджували і які в Україні вважалися зниклими безвісти. Для рідних це велике щастя.
Також, пошукові бригади безпосередньо виїжджають на точки, їздять у лікарні та інші місця. Тобто, до пошукового процесу залучають всі відповідні органи та структури. Не всі деталі цього процесу можна розголошувати.
Що точно можу сказати — найбільше ускладнює процес пошуку відсутність доступу до зони бойових дій та окупованих територій.
Коли розшук припиняють?
Розшук зниклої безвісти людини припиняють не пізніше ніж через три дні з дня встановлення її місця перебування, місця поховання чи місцеперебування останків. Про це повідомляють родичів, а також заявника, якщо заявник не є родичем.
Якщо зникла безвісти за особливих обставин людина, вважається загиблою, але її останки не знайшли, розшук не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцеперебування останків зниклого.
Щодо часових рамок, адже розуміємо, що на фронті іноді бувають випадки, коли у військових просто немає змоги вийти на зв’язок.
Як зрозуміти, що людина саме зникла й час звертатись за допомогою до вас?
Немає часових рамок. Для Національної поліції це неважливо — можна звертатись одразу. Водночас важливо враховувати, що на прифронтових територіях, де тривають активні бойові дії, по декілька днів поспіль може бути відсутній мобільний зв’язок. Тому перед тим, як повідомляти про зникнення людини, спробуйте зв’язатися з командирами частин або ж з побратимами, їхніми дружинами.
Якщо не вдалося отримати жодної інформації, тоді раджу звертатись у відповідні структури та діяти згідно з чітким алгоритмом дій. Обов’язково повідомте про зникнення на гарячі лінії Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, до Національної поліції та Національного інформаційного бюро.
Скільки вже людей звернулись за допомогою з початку роботи, з лютого 2024 року?
Точні цифри не скажу. Загалом вже було понад сотня звернень. Це не лише нові звернення, є ще й повторні звернення. Наприклад, людина звернулася, ми прокомунікували, а через декілька днів у неї ще виникли запитання. Це нормально, я готова допомагати стільки часу, скільки це буде потрібно.
Вкрай часто найкращі пошуковці — рідні зниклих безвісти. Яким чином відбувається співпраця з ними у пошуках?
Тримати зв’язок із близькими зниклих важливо. Ці люди мають відчувати підтримку. Ми не маємо права залишати їх на самоті з бідою.
Насамперед наша комунікація — щира розмова. А вже потім — настанови, як правильно діяти. Рідні зниклих безвісти у різні способи долучаються до пошуку своїх близьких. Іноді це шкодить, іноді — навпаки корисно. Важливо не забувати про безпеку, бо нашкодити вкрай легко.
Також, важливо, аби усю нову зібрану інформацію, відео- чи фотодокази полону або загибелі, рідні передавали до відповідних організацій, сприяючи прискоренню процесу пошуку. Цю інформацію правоохоронні органи перевірять та підтвердять чи спростують її правдивість.
Чи можна у соціальних мережах публікувати фото військовослужбовців, які зникли безвісти? Чи безпечно це?
Це не заборонено, але не варто це робити, щоб не нашкодити процесам пошуку. Скільки б на цьому не наголошували, люди все одно продовжують це робити. Така поведінка близьких зниклого цілком зрозуміла.
Втім, важливо розуміти, що будь-яка інформація, яка містить персональні дані людини зниклої безвісти може зашкодити не лише процесу пошуку та подальшому процесу обміну, а й здоров’ю та навіть життю зниклої людини.
Наприклад, коли ви в соціальних мережах поширюєте персональні дані людини та її світлину у військовій формі, ви, несвідомо, можете викрити цю людину, якщо вона переховується на тимчасово окупованих територіях у цивільному. Чи, для прикладу, людина може перебувати в полоні як цивільна, а ви викриваєте її, зазначаючи, що це саме військовослужбовець.
Ще один важливий нюанс — під час пошуку зниклих нерідко можна натрапити на шахраїв, які намагаються нажитись, пропонуючи начебто можливість розмови телефоном зі зниклим або ж послуги щодо обміну чи повернення тіла. Не довіряйте таким повідомленням та ретельно перевіряйте отриману інформацію. Пам’ятайте, якщо за розшук або нібито повернення тіла зниклого у вас просять грошову винагороду — це шахрайська схема. На жаль, є ті, які ведуться на це.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
Існує невизначеність, яка є надією. Як підтримати родини зниклих безвісти
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Discussion about this post