Колаж ЗМІСТу
0Олександра Мотренко11 липня 2025, 18:07
Микола Онищук загинув 24 червня унаслідок артилерійського обстрілу. Рідна громада зустріне воїна на щиті.
Про те, що Микола Онищук загинув за Україну, 11 липня повідомили в Лубенській міській раді.
Захисник Микола Онищук народився 12 жовтня 1987 року у Покровському Лубенського району, Там закінчив неповну середню школу та здобув фах тракториста у Яреськівському професійно-технічному училищі на Полтавщині.
Після строкової служби в армії повернувся додому та працював охоронцем на Полтавському хлібозаводі, а згодом охороняв об’єкти у складі охоронної фірми. Потім Микола Онищук працював трактористом на Херсонщині та за кордоном. Перед початком повномасштабної війни працював у Фермерському господарстві «Жовтневий дар».
У лавах ЗСУ обіймав посаду водія-електрика відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів стрілецького батальйону. З 24 червня воїна вважали зниклим безвісти через артилерійській обстріл ворога.
«Він був спокійним і врівноваженим, чесним і добросовісним. Любив свою землю і рибалку. Його буде дуже не вистачати не лише родині, а й численним друзям», – пишуть земляки.
Прощання з воїном запланували на 12 липня у рідному Покровську на вул. Соборна, 14. Потім о 12:00 на майданчику біля школи.
Світла пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Воїн Володимир Вааль народився у Кременчуці, там він провів своє дитинство. З перших днів повномасштабної війни став на захист України. Молодший сержант поліг 6 липня унаслідок застосування ворогом скиду саморобного вибухового пристрою з безпілотника з невідомою отруйною речовиною.
Руслан Лебедин народився у 1986 році у Гадячі й там провів своє дитинство. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік став на захист України. Життя захисника обірвалася 2 липня під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Разом зі своєю коханою Руслан Зуй переїхав жити у Полтаву. Там вони будували плани на майбутнє. Та з початком повномасштабної війни захисник став до лав ЗСУ. Солдат Руслан Зуй загинув 7 липня унаслідок влучання російського FPV-дрона, у районі населеного пункту Юнаківка на Сумщині.
Родина полеглого у бою понад шість місяців тому Олега Смірнова, отримала трагічну звістку. Олег Смірнов працював у фермера та їздив до Києва на будівельні підробітки. Останні роки життя проживав з дружиною та був батьком для її двох дітей. 28 грудня 2024 року Олег Смірнов загинув під час виконання бойового завдання в районі Янтарного на Донеччині.
Донедавна доля військового Олександра Дебелого була невідома: захисника вважали зниклим безвісти. Днями надійшло підтвердження про загибель воїна. У 2024 році захисника мобілізували до лав Збройних Сил України. Олександр Дебелий поліг на Сумщині в бою.
Романенко Андрій та Богдан Манько загинули на фронті 1 липня. Воїни виконували бойові завдання на Сумщині. Артилерійський обстріл 1 липня обірвав їхнє життя. Двоє героїв повертаються на щиті.
У межах обміну тілами загиблих воїнів, додому на щиті повернувся працівник Крюківського вагонобудівного заводу Анатолій Звірко. З січня 2024 року його вважали безвісти зниклим. Після одного із запеклих боїв з ворогом, коли росіяни через каналізаційні колектори прорвалися до центру Авдіївки, захисник перестав виходити на зв’язок. З 18 січня 2024 року рідні шукали воїна.
Discussion about this post