На честь захисника із Золотоноші відкрили меморіальну дошку

Пам'ятну дошку відкрили 22 листопада в Золотоніській ЗОШ № 5.

Про це пише "Золотоноша.city".

Церемонія відкриття меморіальної дошки відбулася на честь пам’яті капітана, командира роти Олександра Пустовіта. На заході були присутні викладачі та директор закладу, батьки загиблого, рідні, однокласники та небайдужі золотонісці.

Народився Олександр Пустовіт 20 листопада 1991 року в Золотоноші. Навчався у зош №5 з 2003 р по 2009 роки. Потім  вступив до Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. У свої 20 років брав активну участь у Харківському майдані. Після початку російсько-української війни в 2014 р. пішов в добровольчій батальйон Харків-1, де прослужив до 2015 року, виконуючи завдання на Волноваському напрямку. Отримав нагороду від Президента України.

Після демобілізації в 2015 році вступив до лав новоутвореної Національної Патрульної Поліції. В поліції ніс службу до 2019 року. Також мав почесні грамоти, від командування.

24 лютого 2022 року Олександр відвіз свою дружину, з новонародженим 1,5 місячним сином в безпечне місце і вже 26 лютого пішов добровольцем у військомат, де його одразу призначили командиром 2-ї стрілецької роти 121 батальйону 113 бригади, оскільки він закінчив військову кафедру та мав бойовий досвід в АТО. 

Під час звільнення Харківської області брав участь та командував боєм при звільненні селища Дворічне (Харківська область). Після цього його було відправлено на Красну гору та Бахмут, де також Олександр безпосередньо брав участь у контактному бою, а не лише керував ним. Олександр був бойовим офіцером. Крім того, Олександр був командиром спеціальної штурмової групи, яка заходила у бєлгородську область. Місяць під його командування вони утримували позиції біля селища Журавлівка бєлгородської області.

Потім 2 жовтня 2024 року всю їхню бригаду відправили на Вугледарський напрямок, селище Золота Нива. А 6 жовтня почався штурм. Олександр керував боєм. На ввірену йому позицію почала наступати танкова колона, під час цього він отримав важку контузію. А згодом втратив кінцівку від удару ворожого fpv-дрону. Всі спроби евакуації виявились марними. Через 8 годин Олександр загинув. Тіло евакуювати так і не вдалось, бо бої продовжуються, але побратими не полишають спроб витягнути тіло командира. 

Джерело