На Хортиці створюють реконструкцію старовинного човна-довбанки – археолог Дмитро Кобалія розповів цікаві деталі про проєкт | Новости Запорожья

Одна з легендарних тополь Хортиці перетворюється на човен-моноксил

Співробітники Національного заповідника “Хортиця” працюють над цікавим проєктом – вони створюють реконструкцію старовинного човна-довбанки, який ще називають моноксилом.   

Довбанка – це човен, виготовлений зі стовбура одного дерева шляхом видовбування його серцевини. Такі судна масово використовували з доісторичних часів і аж до XIX століття. Тепер такий плавзасіб створюють у заповіднику, і основою для нього стала одна з легендарних тополь, що впали рік тому після буревію у балці Велика Молодняга.

Про те, на якому етапі зараз створення човна, під час брифінгу розповів завідувач відділу охорони археологічних пам’яток та природи Національного заповідника “Хортиця” Дмитро Кобалія.

“Проєкт цікавий, тому що човнів-довбанок ми ще не робили. Це копія того човна, який був знайдений на Хортиці. Наші співробітники намагаються зробити максимально точну копію середньовічного човна. І зараз процес майже на завершальній стадії.

Наскільки я знаю, цього тижня човен будуть перевозити в більш зручне місце для остаточної виробки. Раніше цього не можна було зробити, тому що деревина була ще не вся вибрана зсередини, і він був дуже важкий. А зараз його можна вже транспортувати і доробляти”, – розповів Дмитро Кобалія.

Читайте також: Постраждали музей, адмінбудівлі та пам’ятки археології – скільки “прильотів” зафіксували на Хортиці з початку повномасштабної війни

До речі, сокири та інший інструмент для виготовлення човна теж використовується автентичний. Тож це не просто “створення копії”, а своєрідний науковий експеримент, адже уявлення про те, якими були старовинні човни-довбанки в Україні вкрай мало.

“Ця тема дуже погана вивчена у нас, на жаль. З одного боку, можна сказати, що човни-довбанки використовувались на території України тисячі років, переважна більшість суден були саме такими. Це стосується не тільки річкової системи Дніпра, а й всіх річок України. 

Тож, їх має бути дуже багато. Але на даний час, наскільки мені відомо, в Україні було знайдено і піднято на поверхню десь близько 35 таких довбанок. З них датовано десь до 10. Для прикладу, у сусідній Польщі тільки на 2010 рік було піднято понад 330 довбанок, з яких було понад 100 датовано. І це при тому, що там немає таких річок, як Дніпро”, – розповів Дмитро Кобалія.

Проєкт виходить неймовірно цікавий та корисний з наукового погляду, зазначають у заповіднику.

“Виготовлення такого судна – це дійсно дуже важко, тому що ми не знаємо саме технологій вироблення, які ці човни мають властивості, як вони ходять, яка швидкість, скільки вантажу можна туди скласти, скільки треба часу, щоб його видовбати.

Це все цікаві моменти, і наші хлопці не тільки його будують, але й все це фіксують в науковому плані, всі моменти. І це найбільш, я так вважаю, з наукового погляду корисно. Тобто це дасть можливість екстраполювати всю цю інформацію на іншу територію України. І таким чином ми можемо скласти якесь враження про те, як відбувалося будівництво таких човнів на всій території України. Це дуже цікаво”, – поділився Дмитро Кобалія.

Раніше ми писали, що на острові Хортиця знайшли старовинні срібні монети. Цінну знахідку, 40 старовинних арабських монет, виявив на острові Хортиця співробітник заповідника Микола Свидрань під час огляду берегової лінії.

Фото: Національний заповідник “Хортиця”, Валерій Кємєнов