01.04.2025 11:18
У Кіровоградській області є понад 2500 тисячі гребель та дамб, з яких 5% мають власника, інші не перебувають ні на чиєму балансі. До прикладу, греблю на Липняжському водосховищі рішенням суду передали на баланс Тишківської громади Новоукраїнського району. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Липняжське водосховище на річці Сухий Ташлик 12 років орендує Сергій Манзар. Його підприємство займається вирощуванням риби – білого амура, коропа і товстолобика. Зі слів чоловіка, щороку на підтримання греблі на водосховищі у робочому технічному стані витрачають до 50 тисяч гривень.
“Водосховище має територію 147 гектарів з водоохоронною зоною, а “чистого” плеса – майже 100 гектарів. Ми видаляємо рослинність, стараємося у належному стані утримувати бетонну частину, щоб не було тріщин та провалів. Одна з умов регіонального офісу водних ресурсів – підтримувати її відмінний технічний стан. Тобто підводну частину греблі ми також ремонтуємо за рахунок скидання води”.
За умовами договору оренди водосховища, щороку платять Тишківській громаді до 200 тисяч гривень, сказав Сергій Манзара. Знає, що на початку року обласна прокуратура зобов’язала Тишківську громаду взяти на баланс греблю на Липняжському водосховищі.
“Будь-яка річ повинна мати господаря, тим паче гребля. Гідротехнічні споруди – це основа водойми. Якби, не доведи Господи, була якась проблема, то це – екологічна катастрофа”.
Через відсутність власника греблі, невідомі розікрали майно і вирізали металеві труби насосної станції та зрошувальної системи біля неї. За інформацією Сергія Манзара, це сталось понад 15 років тому.
“Воно ж було все зруйноване і, скажімо так, викрадене не за один день і не за один рік, адже об’єми цієї зрошувальної системи були великі. І воно якимось чином потихеньку, потихеньку пропадало. Коли ми прийшли сюди, то воно вже було у такому стані”.
Оскільки у греблі з’явився власник, керівник місцевої агрофірми Богдан Столяренко сказав, що має пропозицію, як відновити зрошувальну систему на водосховищі.
“На сьогодні маємо в обробітку 1300 гектарів землі. Вирощуємо озимий ріпак, озиму пшеницю, озимий ячмінь, соняшник і кукурудзу. Протягом 2024-го року мені запам’яталося 10 червня, коли випав хороший дощ. І наступні опади вже були – після посіву ріпака, це початок вересня. Тобто літо пройшло без дощів і якраз нині велике значення має волога і зрошення полів. Тож такі проєкти являються невід’ємною частиною аграрного сектору. Я вважаю, що життя без них буде неможливе у сільському господарстві”.
За даними керівника агрофірми, готовий вкласти власні гроші у відновлення зрошувальної системи.
“Але тут постає питання: чи буде співфінансування, тобто якусь частку потягне аграрій, а якусь покриють гранти чи держава. Це дуже важливий аспект, адже останні два роки були тяжкі в плані прибутку для аграріїв, тому що врожайність різко впала, додались наслідки війни, постало питання реалізація продукції”.
Цю греблю рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду 2 січня включили до об’єктів комунальної власності Тишківської громади та зареєстрували у Державному реєстрі речових прав, сказав керівник обласної прокуратури Ян Стрелюк.
“Керівник Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся в суд до Тишківської сільської ради з зобов’язанням взяти на баланс цю споруду. Ця водойма охоплює 92,5 гектарів, а гідротехнічна споруда майже 0,7 гектара. Судзобов’язав сільраду взяти греблю на баланс і утримувати її”.
Погодились з рішенням суду і не будуть його оскаржувати, сказав перший заступник голови Тишківської сільради Михайло Станік. Розраховують на допомогу орендаря водосховища в утриманні греблі. Готові долучитися і до відновлення зрошувальної системи.
“За даними нашого обстеження, незважаючи на поважний вік, гребля у нормальному стані і добре функціонує. Щоб її підтримувати на рік потрібно 80 тисяч гривень, це якщо не буде ніяких змін та пошкоджень”.
Греблі на Липняжському водосховищі – пів століття, розповіла начальниця регіонального офісу водних ресурсів Катерина Гайдук. Об’єм цієї водойми – два мільйони кубічних метрів води.
“Гребля перебуває у задовільному стані, вона знаходиться в оренді, за нею доглядють орендарі, які використовують її для рибогосподарських потреб. Але для проведення дослідження та капітального ремонту треба, щоб у цієї гідротехнічної споруди, був власник. Тобто, щоб вона перебувала на балансі територіальної громади, яка й займалася б її ремонтами, розробляла проєкти та кошториси. Без власника такі роботи неможливі”.
Пояснила, за державними будівельними нормами термін експлуатації гребель та дамб – 50 років. Усі гідроспоруди на території області побудували у 60-90 роках минулого століття
“Їх звели для регулювання стоку річок та акумуляції водних ресурсів. Багато гребель та дамб побудували для зрошення і вони відносяться до класу капітальності СС1, тобто їх експлуатація безпечна протягом 50 років, а потім вони стають аварійними. Тому ці гідротехнічні споруди потрібно передати або їх мають взяти на баланс територіальні громади, щоб доглядати за ними та проводити капітальні і поточні ремонти”.
За даними Катерини Гайдук, в області – дві тисячі 633 греблі та дамби, мають власника 5% з них.
“Частина гідротехнічих споруд перебуває на балансі громад, але більшість у власності і вони використовуються для, наприклад, гідроелектростанцій. Територіальні громади не беруть на баланс гідротехнічні споруди, хоча обласна адміністрація і обласна рада дуже багато приділяла уваги цьому питанню. Було видано чотири розпорядження ОДА та два доручення громадам про проведення цих заходів, але вони не активно включаються в цю роботу”.
За інформацією прокурора області Яна Стрелюк, торік подали 23 позови до суду на громади, які не беруть на баланс греблі та дамби. І 11 позовів – цього року.
Discussion about this post