Найбільший у світі термоядерний реактор отримав першу плазму. Це установка JT-60SA, яка створювалася для допомоги у відпрацюванні термоядерних технологій міжнародному проекту ITER. Висота робочої камери JT-60SA всього наполовину менша за висоту камери реактора ITER, що робить експерименти на японському реакторі досить цінними для наближення успіху міжнародного проекту.
Термоядерний реактор JT-60SA був заново збудований на місці старого реактора JT-60. Він став більшим, а магніти були замінені на надпровідні. Це дозволить йому утримувати плазму у найбільшому на сьогодні у світі обсязі робочої зони 135 м3. У реакторі ІТЕР, зазначимо, обсяг робочої камери становитиме 840 м3.
Спеціалісти, що обслуговують реактор JT-60SA, поки не повідомили про параметри отриманої в реакторі плазми. В ідеальному випадку її температура (очевидно, мова про електронну плазму) має сягнути 200 млн °C. У такому разі для запуску термоядерної реакції температура іонної плазми повинна досягти 100 млн. °C. У такому стані реактор JT-60SA повинен підтримувати роботу протягом 100 секунд.
Отримання першої плазми на реакторі JT-60SA як на зменшеній копії реактора ITER свідчить про правильний вибір конструкції та стратегію міжнародного проекту. Реактор JT-60SA вже допоміг фахівцям ITER, хоча це далося чималою кров’ю. У 2021 році під час пробного запуску JT-60SA у котушці одного із надпровідних магнітів виникло коротке замикання, що майже на три роки відстрочило початок роботи установки. Тривалий і дорогий ремонт JT-60SA змусив інженерів ITER з підвищеною увагою поставитися до магнітів свого реактора, крім розв’язання поточних проблем.
Експерименти на JT-60SA дозволять краще підготуватись до запуску реактора у Франції. На наступних етапах шляхи цих реакторів розійдуться. Японський реактор може працювати тільки на дейтерієвому паливі, тоді як реактор ІТЕР згодом зможе перейти на більш ефективне дейтерій-тритієве паливо. Проте експерименти на JT-60SA дозволять японцям розробити власну термоядерну електростанцію – проєкт DEMO, яку вони мають намір побудувати до 2050 року. А поки що тон у галузі задають китайці, досвідчені термоядерні реактори яких розігрівають плазму до температур понад 100 млн°C на сотні секунд.
