Фото – Полтавська міська рада
0Альбіна Ковпак21 січня 2024, 10:01
Молодий воїн Олександр Степаненко боронив Україну з першого дня повномасштабної війни. 20 січня захисника провели в останню путь в Полтаві та поховали у рідній громаді.
Церемонія прощання із захисником відбулася у Свято-Успенському соборі Полтави. Цього ж дня Олександр Степаненко на щиті повернувся у рідну Новоселівську громаду.
Бойовий шлях Олександра Степаненка
Воїн народився 27 листопада 2000 року в селі Мар’ївка Полтавського району. У мирному житті чоловік працював зварювальником на аграрному підприємстві та жив у селі Головки Новоселівської громади.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого, воїн став до лав Збройних сил. Життя молодого військовослужбовця обірвалося під час виконання бойового завдання. Олександр Степаненко загинув 15 січня на Запоріжжі. У героя залишилися мама, брат та дві сестри.
Вічна пам’ять захисникові.
Згадаймо імена полеглих за Україну земляків
Командир відділення Тимофій Бакаров та стрілець Владислав Шаповалов віддали свої життя за Україну. Із захисниками прощалися 18 січня у Свято-Успенському соборі Полтави.
Владислав Шаповалов дістав несумісні з життям поранення у результаті атаки ворожого дрона. Тимофій Бакаров дістав поранення, не вийшов на зв’язок та не повернувся до розташування. Пізніше побратимам вдалося винести тіло командира. 8 січня за результатами експертизи ДНК його особу ідентифікували.
Воїн Валентин Саєнко поліг внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Чоловік був старшим стрільцем-оператором штурмового батальйону, він воював майже 2 роки, сподівався у лютому приїхати в Лубни у відпустку.
Прощання з воїном відбулося 19 січня о 12:00 на Володимирському майдані у Лубнах.
На Луганщині поліг захисник Анатолій Омельчук з Полтавщини. Він був навідником аеромобільного відділення. Разом з побратимами захисник виконував бойові завдання на Луганщині. Анатолій Омельчук загинув 15 січня 2024 року поблизу Білогорівки внаслідок скиду вогу противником.
Discussion about this post