Колаж ЗМІСТу
0Олександра Мотренко06 лютого 2026, 17:02
Олексій Костенко понад 1,7 року перебував у російській неволі. У полон воїн потрапив у червні 2024 року на Харківщині. 5 лютого під час обміну він повернувся додому.
Олексій Костенко став на захист України з перших днів повномасштабної війни. Дружина воїна Наталія Костенко 6 лютого розповіла ЗМІСТу, що про його полон дізналася наступного дня після захоплення.
Обмін полоненими 5 лютого Олексій Костенко внизу крайній справа
Життєвий та бойовий шлях захисника
Олексій Костенко народився 4 липня 1994 року у селі Очеретувате Кременчуцького району. До повномасштабної війни чоловік мешкав у Києві, де працював у магазині автозапчастин.
Воїн разом з родиною Фото з особистого архуву дружини
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, 26 лютого 2022 року Олексій Костенко доєднався до лав захисників. Служив воїн у Національній гвардії України. У 2023 році служив у 13-й бригаді оперативного значення НГУ «Хартія».
6 червня 2024 року у селі Липці на Харківщині, лише через місяць після народження донечки, Олексій Костенко потрапив у полон. Востаннє доньку воїн бачив лише коли вона народилася.
Останнє фото воїна перед полоном Фото з особистого архіву
Про полон чоловіка, Наталія Костенко дізналася наступного дня після захоплення. Тоді російські пабліки опублікували його фото, а перший дзвінок від нього надійшов одразу після цього. Надалі зв’язок з ним майже повністю обірвався – ні листів, ні дзвінків не надходило.
«Про його полон я дізналася наступного дня, російські пабліки виклали його фото, і був один дзвінок на початку. З тих пір нічого не було ні листів, ні дзвінків. Лише від звільнених хлопців, які його бачили, дізнавалася якусь інформацію», – розповіла Наталія Костенко.
Змхисник з дружиною Фото з особистого архіву
У серпні Росія опублікувала фотографії тисяч полонених, серед яких був і Олексій Костенко, після чого нових відомостей про нього до обміну не надходило. За півтора місяця до цього йому через «НР» вдалося передати одразу п’ять листів від родини та фотографію донечки, до цього зв’язку не було зовсім.
У період, коли воїн перебував у полоні, жінка з дитиною на руках не мала змоги активно брати участь в акціях. Підтримку з боку родини здійснювала сестра чоловіка, яка відвідувала акції на підтримку полонених. Вона ж, залишаючись удома, робила все можливе для підтримки та надсилала звернення, де це було можливо.
«Для нас, рідних полонених та зниклих, важливо, щоб на акції підтримки виходили ті, у кого там нікого немає. Щоб показати: „Ми з вами, ми пам’ятаємо“, бо ми про своїх не забуваємо ні на секунду. Нам нагадувати про них не потрібно. Але якось склалося, що на акції ходять здебільшого ті, хто чекає свого, наче намагаючись достукатися до черствого суспільства, нагадуючи про своїх рідних. Кожен обмін – це як лотерея. Вчора нам пощастило більше, але там ще тисячі наших людей», – каже жінка.
Олксій Костенко Фото з особистого архіву
Дружина воїна каже, що його стан досі шоковий. Після такої тривалої ізоляції він не може повірити, що нарешті вдома. Під час розмови захисник постійно просив показати донечку.
«Він хвилюється через те, що пропустив майже два роки життя донечки, яку так довго чекав», – розповіла Наталія Костенко.
Донька знала батька лише з фотографій та не впізнала, адже на всіх світлинах удома Олексій Костенко був із бородою.
Розмова Олексія Костенка з родиною після звільнення Фото надала дружина воїна
Коментувати цю новину post