Фото оприлюднив Крюківський вагонобудівний завод
0Яніна Мурдза21 березня 2025, 15:03
50-річний захисник Олександр Ковкрак загинув на Донеччині, вивозячи побратимів із позицій. У їхню машину влучив ворожий дрон.
Тіло воїна повернули до Полтавщини для прощання. Про загибель колеги повідомили на Крюківському вагонобудівному заводі 20 березня. Олександр Ковкрак двічі за російсько-українську війну ставав на захист держави зі зброєю в руках.
Народився захисник 26 серпня 1974 року в селі Гута-Межигірська на Київщині. Шкільні роки та юність Олександра Ковкрака минули в Кременчуці, де він здобув фах слюсаря-ремонтника в місцевому училищі.
Після строкової служби в Збройних Силах України чоловік одружився й оселився в селі Кам’яні Потоки. У подружжя народилися син та донька.
Перший місцем роботи Олександра Ковкрака став Крюківський вагонобудівний завод. На підприємстві він працював чистильником металу та слюсарем-ремонтником.
У серпні 2014 року чоловік отримав мобілізаційну повістку й став до лав української армії. Рік захисник провів у зоні бойових дій антитерористичної операції поблизу Краматорська.
Після повернення додому працював на Кременчуцькому сталеливарному заводі, а з 2019 року – на інструментальному заводі Крюківського вагонобудівного. У 2020 році Олександр Ковкрак ухвалив рішення підписати контракт на військову службу в ЗСУ. Служив водієм у 81 окремій аеромобільній Слобожанській бригаді Десантно-штурмових військ. Життя захисника обірвалося 13 березня.
«На Донеччині Олександр виконував бойове завдання – під обстрілом вивозив побратимів із позицій. Ворожий дрон-камікадзе влучив у їхню машину, якраз у водійське місце, забравши життя нашого героя та ще одного бійця. Третій воїн, попри поранення, зумів викликати підмогу й зберегти тіла товаришів для гідного прощання», – пишуть колеги про останнє бойове завдання полеглого.
27-річний син Олександра Ковкрака Віталій також захищає Україну від ворога. Діставши поранення в ногу, він лікувався в госпіталі й приїхав навідати маму й сестру 13 березня – у день загибелі батька. Увечері родина отримала звістку про втрату.
«Рідні згадують його як людину, для якої не було нічого дорожчого в житті за родинне тепло й затишок. Завжди був сумлінним господарем у своєму домі, люблячим батьком та спокійним і розсудливим чоловіком. Побратими згадують його як справжнього воїна, який без вагань ризикував собою заради інших. Вони могли довірити йому найдорожче – своє життя».
На щиті захисник повернувся 21 березня. Поховали Олександра Ковкрака на центральному кладовищі села Кам’яні Потоки.
Світла пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих оборонців з Полтавщини
На Полтавщині поховали захисницю Авдіївки Поліну Климась. З 2020 року вона боронила Україну в лавах бригади імені Чорних Запорожців. Життя військової забрала важка хвороба.
Полтавщина стала останнім прихистком 59-річного добровольця Володимира Стряпухіна, який віддав службі у війську понад 6 років життя й пройшов найгарячіші точки війни.
Полтава зустріла молодого полеглого воїна. Старший солдат Анатолій Галушка народився у Диканській громаді. Під час бойового завдання на Харківщині життя 29-річного захисника обірвалося.
Сергій Волков став на захист України з перших днів повномасштабної війни. Серце захисника зупинилося внаслідок хвороби. Прощання з воїном відбулося у Свято-Миколаївському соборі. У чоловіка залишилися дружина та син.
Сергій Близнюченко був водієм мінометного відділення. Його життя обірвалося на Донеччині наприкінці лютого. У Білицькій громаді 12 березня воїна провели у засвіти.
Discussion about this post