На відстані серця: доля і всесвіт Олександра Шабільянова
10 квітня у завідувача кардіологічного центру Миколаївської обласної клінічної лікарні, заслуженого лікаря України, лікаря вищої категорії, кандидата медичних наук, експерта УОЗ з питань кардіології, члена Європейської асоціації кардіологів Олександра Володимировича Шабільянова – ювілей. Багата і красива дата – коли за плечима відданість медицині і високим стандартам моральності – довжиною у майже 45 років.
Його невтомність викликає захват: щоранку, яка б пора року не була, у погоду чи негоду, – Олександр Володимирович, хоч мешкає за містом, у селі Пересадівка, завжди приходить на роботу першим – о 7-ій годині. Не терпить марнославства і метушні, завжди доброзичливий, педантично зібраний, розсудливий, однаково вимогливий, відповідальний у вирішенні кожного робочого питання. Вражає своєю колосальною працездатністю і самовіддачею. Завжди урівноважений і цілеспрямований, активний, у вирі двобою за людські життя. Приклад талановитого керівника і людини на своєму місці, у якої усе чітко і злагоджено, а колектив – як один механізм, нагальні питання – під контролем, своєчасно вирішуються.
Завідує кардіоцентром з 1998 року. Учений-практик, на рахунку якого чимало практично обґрунтованих підходів щодо профілактики і технологій лікування серцево-судинних захворювань. Є представником Української кардіологічної школи імені академіка М.Д. Стражеска, учасником багатьох європейських форумів, опублікував на базі власного досвіду чимало напрацювань.У вересні 2024 року завідувач кардіоцентром О.В.Шабільянов був обраний членом правління Всеукраїнської асоціації кардіологів України.
Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом», Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я, медаллю ім. академіка М.Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров’я», Дипломом Міжнародного академічного рейтингу популярності і якості «Золота фортуна».
НЕЗМІННА ЗВИЧКА – ПРИЙТИ НА РОБОТУ ПЕРШИМ
Завжди непросто писати про видатну особистість. А саме, про конкретну людину, з якою волею випадку, чи, скоріше, Господній волі, особисто знайомі твої земляки практично в усіх куточках нашої області. Ті, для кого ця особистість – лікар, що врятував життя.
– Так, це моя незмінна звичка, яка триває вже десятки років – прийти у відділення першим, і вже о 7-й ранку проводити огляд хворих, планувати свій робочий день.
Адже у структурі кардіоцентру: кардіологічне відділення на 60 ліжок, у т.ч. 6 ліжок інтенсивної терапії та реанімації; відділення інтервенційної кардіології з 2-ма рентгенопераційними; ревматологічне відділення на 15 ліжок, кабінет функціональної діагностики.
Робота в умовах війни не тільки від мене та від працівників нашого кардіоцентру, а й від усіх працівників обласної клінічної лікарні, від кожного медика Миколаївської області зокрема, потребує більше витривалості, – констатує Олександр Володимирович. – Ми не зупиняли роботу ні на день, хоч були потужні обстріли, літали ракети над головою. Ми пережили все, що й усі жителі нашого регіону. Працювали, коли неподалік лунали вибухи, а людину доставляли з інфарктом, і навіть у цих важких умовах її терміново треба було оперувати. Практично усі лікарі, і майже увесь склад медсестер і молодших медсестер були і є на роботі, виконують професійні обов’язки, і попри будь-що, роблять це добре.
Щорічно у кардіоцентрі проходять лікування понад 2000 пацієнтів з усіх районів області, м. Миколаєва та жителі інших областей України. Медична допомога хворим на гострий коронарний синдром, пароксизмальні тахіаритмії, життєво небезпечні блокади серця та інші невідкладні стани, – надається цілодобово.
РОБОТА В УМОВАХ ВІЙНИ…
Здібності до лікарської праці даються людині від Бога. Кожен із нас прагне бути здоровим, і немає у світі більш відповідальної професії ніж лікар, якому довіряємо своє життя і здоров’я. Це унікальна професія, що вимагає великого обсягу знань, відповідальності, емоційно-вольової стійкості, уважності, комунікативних здібностей, і, водночас, таких морально-етичних якостей, як інтелігентність, людяність, доброта. Лікар з добрим серцем – символ довіри пацієнта.
– Якщо пацієнт довіряє своєму лікарю, він швидше одужує, – переконаний Олександр Шабільянов. – Тому лікар у жодному випадку не має морального права допускати чванство, пихатість, зазнайство. І якщо ти любиш свою професію, любиш справу свого життя, – у твоєму серці завжди буде бажання проявити до свого хворого великодушність, милосердя, доброту. Та усе ж на першому місці – твоя професійність. Пацієнт має відчувати серцем, що перед ним професіонал, якому він може довіритись.
Знаєте, у мене свої стандарти відносно покликання до медицини. Ти є лікарем не лише тоді, коли одягнутий у білий халат. Ти є лікарем завжди, навіть коли не на роботі. Бо медицина – це спосіб життя. Людина, щоб відчувати себе щасливою, має бути своєю, вважайте, майже незамінною на робочому місці. Цей стан надихає, дозволяє почуватись впевнено і надійно. Він викликає потребу викладатись наповну, віддавати всі знання і сили роботі.
Ми, лікарі, перш за все, теж люди. І у нас є проблем сімейного плану. У нас є ті ж самі проблеми, що й в усіх жителів нашої країни, пов’язані з війною. У нас, на жаль, можуть бути хвороби, лікарі хворіють набагато більше, і набагато складніше, ніж звичайні пацієнти. Але, коли виходимо на роботу, то попри що, стараємось привітно зустріти пацієнта, і якби увійти в його становище, і допомогти не тільки лікуючи тіло, – а ми теж лікуємо душу пацієнта.
Зараз працювати дуже складно, оскільки хворі, які госпіталізуються, госпіталізуються у досить занедбаному стані, хвороба може протікати декілька днів, а це – серце, яке страждає без допомоги. У такій кількості важких станів, як під час війни, раніше не було.
З чим це пов’язано? Важкі хворі були завжди, але, як я зазначив вище, такої кількості важких хворих, як зараз, у нас ще не було. З одної простої причини – хворі запізно звертаються за медичною допомогою, а іноді, і це не секрет, причина у тому, що на місцях у них попросту немає такої можливості. Населений пункт невеличкий, і там зазвичай навіть ФАП не працює, навіть звичайного фельдшера немає у селі.
І не у тому річ, що місцева влада не працює, адже ФАП стоїть, а, немає спеціаліста. В одному випадку, людина просто виїхала в інше місце проживання, в іншому – пішла на пенсію, або ж виникли якісь свої причини – сімейного характеру тощо. Адже живемо в умовах війни, коли кожен приймає рішення самостійно, як краще для його родини. І транспортні проблеми – теж важливі. Адже не в усіх є можливість своєчасно прибути до спеціаліста.
Тому деякі наші пацієнти спочатку лікуються на свій розсуд, думають, що біль у грудях – це перевтома чи м’язове перевантаження, а коли потрапляють на лікування у наш кардіоцентр, – раптом розуміють, що пропустили серйозні діагнози, як от інфаркт. На жаль, це дуже ускладнює процес лікування, і дуже прикро, що іноді вже буває запізно.
РАНІШЕ – ЦЕ РОБИЛИ СТОЛИЧНІ КЛІНІКИ, ЗАРАЗ – НАШ КАРДІОЦЕНТР
Можливості кардіоцентру від моменту його відкриття значно розширились. Нині левову частку хворих з Миколаївщини, які раніше їхали до столичних клінік (отримати оперативну допомогу на серці), – тепер оперують у кардіоцентрі, яким завідує О.В. Шабільянов.
Олександр Володимирович, який, по суті, створив цей серйозний підрозділ, підняв до сучасного новітнього рівня надання медичної допомоги кардіологічним хворим, – вважає свій успіх досягненням всього колективу, передовим досвідом, скрупульозною працею усіх колег, їх прагненням упроваджувати у практику нове задля порятунку життя пацієнтів:
– У 2000 році у кардіоцентрі імплантовано перший штучний водій серцевого ритму (ШВР) (кардіохірург Олійник В.П.); у 2012 році імплантовано перший кардіовертердефібрилятор та перший трикамерний стимулятор (тимчасово альтернатива трансплантації серця) пацієнту з дилятаційною кардіоміопатією вираженою серцевою недостатністю.
З 2022 року впроваджено у клінічну практику стимуляцію провідної системи серця (стимуляція пучка Гіса), що практично відповідає фізіологічній стимуляції серця.
Тобто, на сьогодні кардіохірурги Олійник Валентин Петрович та Мазепа Володимир Григорович володіють методами лікування життєво небезпечних блокад серця на рівні кращих клінік нашої країни та закордону. Наразі такі операції на теренах області проводять лише лікарі кардіоцентру Миколаївської обласної клінічної лікарні.
З 2000 року і до нині прооперовано – 2728 таких хворих. Особливістю є те, що усі хворі з ШВР знаходяться на «Д»-обліку в кардіоцентрі, що дає змогу значно збільшити термін роботи кардіостимулятора.
Щоденно лікарі консультують, перевіряють роботу ШВР (електрокардіостимулятори або штучні водії ритму – це медичні прилади, призначені для впливу на роботу серця, а саме на ритм, імпульсами електричного струму, програмують або перепрограмують параметри стимуляції, вибираючи оптимальний режим роботи) приблизно у 5-7 хворих з районів області та м. Миколаєва.
РЕЖИМ «24 ГОДИНИ 7 ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ» ТА ОПЕРАЦІЇ НА ВІДКРИТОМУ СЕРЦІ
Першу коронарографію у Миколаївській області проведено у грудні 2004 році (кардіохірург Олійник В.П.). Зокрема, Олександр Шабільянов розповідає:
– На той час ми були 6-м центром в Україні, де був упроваджений цей метод діагностики у пацієнтів з ІХС. Перше стентування коронарних і ниркових артерій проведено у 2007 році (Олійник В.П., Наточий Ю.В.).
З 2013 року відділення інтервенційної кардіології кардіоцентру працює у режимі «24 години 7 днів на тиждень», надаючи ургентну допомогу хворим з ГКС.
За цей час лікарями: кардіохірургами Олійником В.П., Мазепою В.Г., інтервенційними кардіологами Гвоздецькою Г.А. та Наточим Ю.В. проведено понад 18 тисяч коронаровентрикулографій, понад 5 тисяч стентувань коронарних артерій, у тому числі, понад 2,5 тисячі при гострому коронарному синдромі (ГКС).
З 2019 року в кардіоцентрі під керівництвом професора Попова Володимира Владиславовича (ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова» проводяться операції на відкритому серці із застосуванням апарату штучного кровообігу.
З 2024 року впровадили лікування хронічної серцевої недостатності препаратом левосимендан.
У кабінеті функціональної діагностики щорічно виконується майже 600 навантажувальних проб, понад 900 холтерівських моніторингів ЕКГ та артеріального тиску, майже 6000 електрокардіограм та інших досліджень.
Лікарями-ревматологами впроваджено у клінічну практику сучасну діагностику та лікування таких органних захворювань, як: системна склеродермія, системний червоний вовчак, анкілозивний спондиліт, псориатичний артрит, ювеніальний ревматоїдний артрит.
На базі ревматологічного відділення кардіоцентру застосовуються новітні методи лікування, зокрема, моноклональні антитіла, пульс-терапія, імунобіологічна терапія, лікування простагландинами (алпростаділ).
ПРО НАУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СПІВПРАЦЮ ІЗ ПРОВІДНИМИ КЛІНІКАМИ
– Олександре Володимировичу, Вас знають як ученого-практика, на рахунку якого чимало практично обґрунтованих підходів щодо профілактики і технологій лікування серцево-судинних захворювань. Ви є представником Української кардіологічної школи імені академіка М.Д. Стражеска, учасником багатьох європейських форумів та симпозіумів, на базі власного практичного досвіду опублікували у фахових журналах чимало напрацювань. Хотілося б дізнатись більше про цей напрям діяльності?
– На моє глибоке переконання, кожен лікар, незважаючи на свій солідний досвід роботи, повинен постійно вдосконалюватись, працювати над собою, дізнаватись про нове і прогресивне стосовно своєї спеціалізації.
Приємно, що лікарі нашого кардіоцентру у тісній співпраці з ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова» постійно займаються науковою роботою.
За три останні роки (а це, врахуйте, роботи в умовах війни) вийшло 5 монографій. Монографії розраховані на широке коло читачів, але в першу чергу, розраховані на кардіологів, терапевтів, хірургів, анестезіологів.
Кардіоцентр також тісно співпрацює з ДУ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска», ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова», Інститутом серця МОЗ України та ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова». Упродовж року провідні спеціалісти цих установ проводять консультативний прийом хворих мешканців Миколаївської області згідно графіка.
Працівників нашого кардіоцентру вважаю золотим фондом медицини області. Зокрема, це 16 лікарів, з них – 1 кандидат медичних наук, 2 – заслужених лікарів України, 13 лікарів вищої категорії; 27 медичних сестер, з них, 1 – заслужений медичний працівник України, 22 – лікарі вищої категорії; 28 – молодших медичних сестер.
Лікарі інтервенційної кардіології, кардіохірурги, завідуючий кардіоцентром проходили навчання та стажування у провідних клініках нашої країни та закордоном (США, Польща, Угорщина, Великобританія, Індія, Франція, Іспанія, Німеччина та інші). Незважаючи на військовий стан, лікарі постійно продовжують навчання.
«У цей нелегкий для нашої країни і жителів області час важливою є позиція небайдужості з боку моїх колег. Адже не випадково обласна клінічна лікарня – це заклад, у якому акумулюється усе краще, що є на сьогодні на теренах галузі охорони здоров’я. Кращі і найбільш досвідчені медичні працівники кардіоцентру діляться знаннями та досвідом з лікарями області, міста, – наголошує Шабільянов О.В. – проводять з актуальних проблем кардіології наукові конференції, круглі столи, дискусійні клуби. Усі лікарі кардіоцентру – члени асоціації кардіологів, кардіохірургів, ревматологів України».
НАТХНЕННЯ ДАЄ СІМ’Я, ВІРА У ПЕРЕМОГУ І ЗАВТРАШНІЙ ДЕНЬ
У вересні 2024 року завідувач кардіоцентром О.В.Шабільянов був обраний членом правління Всеукраїнської асоціації кардіологів України.
Його колосальна працездатність і самовіддача вражає. Завжди урівноважений і цілеспрямований, активний, у вирі двобою за людські життя.
Приклад талановитого керівника і людини на своєму місці, у якої усе чітко і злагоджено, а колектив – як один механізм, нагальні питання – під контролем, своєчасно вирішуються. Подекуди складається враження, що таких не торкається втома, вагання, сумніви, зневіра…
– Де берете натхнення? – запитую на прощання у головного кардіолога області, людини, яка найкраще знається на людських серцях.
– Моїм натхненням є справа мого життя, а ще – моя родина і село, де мій дім, де весною рясно цвітуть абрикоси, улітку – найщедріше обіймає сонце…
Може вас це здивує, та я не завжди буваю спокійним. Кардіологія – зазвичай форс-мажор. Дуже часто ситуація вимагає нагальності у рішеннях та колосальної напруги. Тож іноді буваю і різкуватим, але завжди ціную та поважаю кожного, з ким йду по життю.
Загалом характер взяв від мами. Вона, здавалося б, звичайна сільська людина, працювала бригадиром садово-виноградної бригади, та завжди з гідністю будувала стосунки з земляками. Звертав увагу, як достойно вона спілкується, вирішує якість проблемні питання з сусідами та колегами. Ніколи не бачив і не чув, щоб вона підвищувала голос, влаштовувала сварку, – хоч життя її було дуже важким. Вдячний, що підтримала мою мрію, я став лікарем.
Вважаю, що кожна освічена людина має поводитись гідно, не скупитись на привітну усмішку, щирість, доброзичливість. Це і є ціна життя, яким потрібно дорожити, заради якого потрібно працювати, вірити у перемогу і завтрашній день України.
Олександра Ментель, журналіст
На ФОТО:
Фото 1. Завідувач кардіоцентру О.В.Шабільянов
Фото 2. Колектив медичних працівників кардіоцентру в ординаторській.
Фото 3. Кардіохірург В.П.Олійник в операційній кардіоцентру.
Фото 4. Кардіохірург В.Г.Мазепа перевіряє роботу кардіостимулятора у пацієнта.
Фото 5. Інтервеційний кардіолог Ю.В.Наточій в операційній.
Фото 6. Професор В.С.Попов під час операції на відкритому серці у кардіоцентрі
Миколаївської обласної клінічної лікарні.
Фото 7. Лікар функціональної діагностики А.Б.Завгородня.
Фото 8. Монографії за останні три роки.
Фото 9. Лекцію для сімейної медицини м. Миколаєва проводить О.В.Шабільянов.
Discussion about this post