10 лютого 2025, 09:23
Нагадаємо: згідно Закону «Про основи національного спротиву» добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ) призначені для участі у підготовці та виконанні завдань тероборони у межах відповідної громади. По суті, це воєнізоване волонтерство, яке покликане захищати саме територію громади, якій служать. Черкаське ДФТГ №1 – у оперативному підпорядкуванні 118-ї бригади ТрО і є резервом Сил тероборони, але випущені її добровольцями у ворожі цілі кулеметні черги, а головне – їх результат, говорять про те, що цей резерв вже давно на передовій протиповітряної оборони… Про це пише Козацький край
У розмові з В’ячеславом Горою, командиром Добровольчого формування Черкаської територіальної громади №1, дізнаємося: якщо протягом минулого, 2024-го року мобільні вогневі групи ДФТГ збили 11 ворожих «шахедів» (мова про офіційно підтверджені збиття), то за один лише перший місяць 2025 року збитих російських безпілотників – вже 4. І мова знов-таки лише про офіційно підтверджене знищення повітряних цілей! Добровольці не можуть записати у перелік збитого ті безпілотники, які бачили, як вони падали, але які втонули у річці, впали у хащі дніпровських очеретів, згоріли у якомусь яру вдалині від доріг – і не були знайдені.
З бійцями однієї із мобільних груп ДФТГ знайомимося перед їхнім заступанням на чергування. Ми заздалегідь знаємо, що цього вечора не бачитимемо бойового розгортання, не чутимемо кулеметних черг групи – принаймні зблизька. Але ж і так практично кожного дня черкащани і мешканці області можуть мимоволі стати свідками таких подій, адже Черкащина «тилова» лише умовно. Натомість, наша мета – інша: хочемо побачити тих, хто взяв до рук зброю, хоча й не служить офіційно в ЗСУ, СБУ чи поліції. Почути мотивацію тих, хто поміняв домашній затишок багатьох ночей на тривожні чергування, гонки по далеко не комфортних дорогах – щоб подалі від мирних осель збивати повітряні цілі російських агресорів.
Багато з добровольців ДФТГ офіційно не придатний до служби в ЗСУ – за віком чи станом здоров’я. Позивний «Азимут», з якою цього вечора спілкуємося в числі перших, могла б не брати зброю до рук, бо жінка, а позивному «Зуб» всього 21 рік, тож ще не потрапляє у вікову категорію тих, хто підлягає мобілізації. Його мотиви максимально зрозумілі: старший брат не так давно загинув на фронті, мама активно волонтерить, а сам він у волонтерстві вже не отримує відчуття того, що робить максимум можливого – «Зуб» хоче робити більше…
Власне, «Зуба» і його напарників, «Партизана» (позивний такий, бо в лісі хату має) і «Трудовика» (бо вчителює) бачимо лише мельком – вони відчергували цілодобову зміну. Наступна зміна готується слухати інструктаж позивного «Шершень», колишнього експерта-криміналіста.
Заступатимуть на бойове чергування навідниця «Азимут» та її побратими, «Тигра» й «Буба». Усі троє «в миру» – колектив однієї фірми з установки й монтажу панелей сонячних електростанцій. Військовим був тільки «Тигра» – на фронті танковим взводом командував до «списання». У свій основний час турбота їхньої трійки – щоб сонце побільше давало українцям електроенергії, а в час бойового чергування – щоб російські окупанти при світлі місяця й зірок не зазіхали на те, щоб ту електроенергію відібрати. Як ніхто інший розуміють як ціну світла і важливість захисту енергопостачання, так і важливість створення альтернативних джерел вироблення електроенергії.
Як у мирній роботі шукають нові технічні рішення проблем, так і на бойовому чергуванні вдосконалюються. Минув час, коли на старті «повномасштабки» по безпілотниках вони стріляли з автоматів, кулеметів Дєгтярьова і «Максимів», а на виїзд вирушали стареньким «Волинцем». Нинішня «спарка» танкових кулеметів – на турелі в кузові потужного пікапа «Тойота», оснащена тепловізором. Те, що добровольці та волонтери, які їм допомагають, вкладають у те, щоб та «Тойота» літала нічними дорогами – то вже «окрема пісня». Та кожен знає, що його робота не марна для громади й держави…
Ми маємо підступного і підлого ворога, який постійно норовить завдати ударів по об’єктах критичної інфраструктури та інших абсолютно мирних цілях – як вже було з готелем у Черкасах, житловою «висоткою» в Умані чи цілими вулицями приватного сектору в Смілі або лівобережній Шрамківці. Під час нещодавнього січневого нальоту ворога на Черкаси собака з «позивним» Блонда, яка «працює» разом з добровольцями цієї групи ДФТГ, вила, заздалегідь відчуваючи тривогу – на відміну від озвірілих ворогів мирної України, вона має набагато більше рис, які називають «людськими». Принаймні, доброти і розуму у неї точно більше від тих, хто в Кремлі сидить.
Людини, з якою Блонда жила раніше, вже немає в живих, тепер її нові друзі – це загін ДФТГ. Інколи мобільна вогнева група бере її на бойові виїзди. Позивний «Блонда» в такі ночі добросовісно працює у групі прикриття, щоб не дати чужим наблизитись до екіпажу, але заодно – лагідна до своїх домашня тварина ще й нагадує кожному добровольцю ДФТГ про рідну домівку, яку він захищає…
Для отримання додаткової інформації та укладення контракту з ДФТГ Черкащини – звертайтеся на сторінку ДФТГ в Instagram: @dobrovolche_formuvannya_che
