Рекордна наркоімперія: як на Прикарпатті працювала плантація марихуани на чотири гектари

Восьмого травня 2025 року суд виніс вирок організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями.

Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшуючі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.

У 2019 році Фіртка повідомляла про викриття в селі Яблунів Косівського району Івано-Франківської області найбільшої в історії Прикарпаття плантації марихуани площею 4 га.

Правоохоронці, зокрема СБУ, затримали трьох ключових фігурантів — орендаря, агронома та охоронця, а також понад 20 найманих працівників. У теплицях, що належали ППФ «Явсон» і були передані в оренду, вирощували 90 тисяч кущів коноплі, а вилучено близько 1 200 кг наркотичних засобів вартістю приблизно 50 млн євро.

Тодішній голова Івано-Франківської ОДА, а нині прем’єр-міністр України, Денис Шмигаль називав це «рекордним» випадком, наголошуючи на спільній роботі спецпідрозділів і необхідності затримання організаторів.

Ця подія викликала значний резонанс у регіоні та за його межами через масштаби наркобізнесу та високотехнологічне обладнання плантації з системами поливу, освітлення, відеоспостереження та охороною.

Нещодавно у цій гучній справі було поставлено крапку: Івано-Франківський міський суд виніс вирок трьом фігурантам.

У судових документах імена приховані, але виходячи з відкритих джерел, зокрема видання «Главком» та «Галицький кореспондент», можна припустити, що це — Руслан Розвадовський, Микола Шкрібляк та Ярослав Корпит.

Наркоугруповання в суді

Завдяки судовому розгляду стали відомі деталі: робітники працювали в умовах ізоляції без засобів зв’язку, а продукцію, ймовірно, збували за кордон за ціною 3 500 євро за кілограм.

Високотехнологічна наркоімперія

Плантація діяла в теплицях ППФ «Явсон» — легального сільськогосподарського підприємства, що належить Олександру Яворському, відомому бізнесмену та екс-президенту Федерації літакового спорту України.

Комплекс площею 4 гектари, спочатку призначений для вирощування овочів, у червні 2019 року був орендований організованою групою на чолі з Русланом Розвадовським, 37-річним жителем Косівського району з попередньою судимістю.

Теплиці перетворили на сучасну фабрику з виробництва канабіса, оснащену системами зрошення, обігріву, освітлення, підживлення ґрунту, датчиками температури та вологості. Використовувалося 101 електричний вентилятор, промислові обігрівачі, подрібнювачі, сушильні пристрої та спеціалізовані добрива, такі як «Polifoska 8» і «Ferticare Yara».

Камери відеоспостереження, службові собаки та озброєна охорона забезпечували безпеку, а працівники були ізольовані, їхні телефони забирали для запобігання витоку інформації.

На плантації вирощували 89 366 рослин конопель, з яких 3 гектари вже були засаджені, а 1 гектар підготовлений для посіву.

Група виробила 693 кг сушеного канабіса, який зберігався для продажу за ціною 3500 євро за кілограм, переважно для експорту.

У роботі брали участь 20–25 найманих працівників, які жили на території в дві зміни, отримуючи до 1000 грн на день. Їх тримали під суворим контролем, щоб уникнути крадіжок чи розголосу.

Обладнання, як-от подрібнювачі «Hillvert» і сітки для сушіння «Works», дозволило сортувати рослини на суцвіття, листя та стебла для різних продуктів канабіса.

Ключові фігуранти та їхні ролі

Суд визначив двох головних обвинувачених — Руслана Розвадовського та Миколу Шкрібляка, а також третього фігуранта, чию справу відокремили.

• Руслан Розвадовський як співорганізатор керував операцією. Раніше засуджений у 2017 році за замах на вбивство, він орендував теплиці ППФ «Явсон» під виглядом легального агробізнесу, зареєструвавшись як ФОП для вирощування «ботанічних культур». Він вербував працівників, зокрема родичів і місцевих жителів, обіцяючи високу зарплату та стверджуючи, що канабіс призначений для медичних цілей. Розвадовський забезпечував логістику, закуповуючи насіння, добрива та обладнання, частину якого постачали з-за кордону. Він транспортував працівників на об’єкт, платив їм зарплату та запроваджував заходи секретності, конфіскуючи телефони. Судові докази підтвердили його лідерство. Розвадовський частково визнав провину у незаконному вирощуванні, але заперечував організацію групи, ствердуючи, що діяв за вказівками покійної особи.

З матеріалів кримінальної справи

• Микола Шкрібляк (співорганізатор/наглядач), 26-річний житель села Яворів Косівського району, виконував роль агронома та охоронця. Як директор з виробництва ППФ «Явсон», він уклав договір оренди, діючи за довіреністю від Яворського. Шкрібляк керував вирощуванням, даючи вказівки працівникам щодо догляду за рослинами, та забезпечував роботу систем зрошення, електропостачання й опалення. Він контролював доступ до території, обмежуючи сторонніх, і мав доступ до системи відеоспостереження, ймовірно, видаливши записи перед обшуком. На його телефоні знайшли фото добрив, теплиць і контакти з Розвадовським, що спростовує його твердження про незнання. Шкрібляк заперечував причетність, наполягаючи, що лише управляв орендованою територією, але свідчення та записи довели його активну роль.
• Третій фігурант. Імовірно, мова йде про Ярослава Корпита, 51-річного агронома зі Снятинського району. Його роль була подібною до Шкрібляка — керування вирощуванням і організація роботи на об’єкті. Судові документи зафіксували 249 телефонних з’єднань зі Шкрібляком і 272 з Розвадовським, що вказує на координацію. Справа була відокремлена, ймовірно, через стан здоров’я або співпрацю зі слідством, оскільки він стверджував, що зазнав примусу та побиття.
• Невстановлені організатори: Суд згадує невстановлених організаторів, які фінансували операцію та організовували міжнародний збут. ЗМІ припускали причетність Олександра Яворського через його власність над ППФ «Явсон». Проте він проходив у справі як свідок. Працівники згадували ще двох фігурантів (один із них — та сама покійна особа, на яку послався Розвадовський), але їхні імена не встановили.

Добре налагоджений наркобізнес

У суді стало відомо, що план групи, розроблений у червні 2019 року, передбачав збагачення через масове виробництво канабіса. Розвадовський орендував теплиці 18 червня 2019 року.

Операція працювала як фабрика. Працівники жили на території, отримуючи їжу та житло, щоб мінімізувати контакти із зовнішнім світом. Розвадовський закупив добрива в Коломиї на 103 000 грн (70 мішків) та обладнання з-за кордону, зокрема подрібнювачі й сушарки.

Шкрібляк і Корпит керували щоденними завданнями, забезпечуючи оптимальні умови вирощування. Озброєна охорона та собаки патрулювали периметр, а відеоспостереження контролювалося з офісу Шкрібляка. До вересня 2019 року зібрали та переробили понад половину врожаю, упакувавши його для продажу, але експорт не встигли здійснити до рейду.

Організація роботи на плантації

Операція на плантації в Яблуневі була організована з промисловою точністю, нагадуючи конвеєрне виробництво. Робота велася цілодобово в дві зміни, із залученням 20–25 працівників, переважно місцевих жителів, родичів або знайомих організатора Руслана Розвадовського. Судові документи детально описують, як кожен етап — від посіву до пакування — був чітко структурований із розподілом обов’язків між організаторами, агрономами та найманими працівниками.

Насіння постачали через міжнародних посередників. Висадку проводила команда під наглядом Розвадовського. Рослини розміщували в горщиках із мінеральної вати, поливали через системи зрошення, які контролювали Шкрібляк і Корпит, додаючи добрива за точними дозами.

Догляд був науково обґрунтованим: підтримували температуру 25–30°C і вологість 50–60% за допомогою датчиків. Добрива закуповували у Коломиї, змішували з водою за рецептами Шкрібляка. Працівники ретельно обрізали листя з пліснявою.

Через 2–3 місяці рослини збирали, подрібнювали на машинах «Hillvert» і сушили на стелажах із сітками «Works» за допомогою сушильних пристроїв. Продукт сортували, пакували в поліетиленові мішки та зважували. До обшуку зібрали 693 кг сушеного канабіса. Шкрібляк і Корпит контролювали процес.

Теплиці були оснащені передовим обладнанням, що дозволяло вирощувати коноплі в промислових масштабах (у мережі є відео). Судовий документ перелічує:

• 101 електричний вентилятор для вентиляції.
• Промисловий тепловентилятор і 7 сушильних пристроїв для обробки врожаю.
• 23 подрібнювачі «Hillvert» і електричний подрібнювач для переробки рослин.
• Електронна вага для зважування готового продукту.
• 5 датчиків температури та вологості для моніторингу умов.
• Мінераловатні субстрати «Belagro», пінопластові палети і горщики з поліетилену для вирощування.
• Ручний обприскувач «Truper» для внесення добрив.
• Дерев’яні стелажі з сітками «Works» для сушіння.
• Відеореєстратор «Hikvision» і камери для нагляду.

Добрива, такі як «Polifoska8», «Ferticare Yara», «Boromax Grunt» та інші, закуповувалися у великих обсягах. Зошит Шкрібляка містив формули для змішування і графіки поливу, що вказує на професійний підхід.

Працівники жили в ізольованих умовах, що нагадували трудовий табір. Розвадовський наймав їх серед знайомих і родичів, обіцяючи 800–1000 грн на день, безкоштовне харчування та проживання. Свідок ОСОБА_16 розповіла, що її привіз Розвадовський 23 серпня 2019 року, забравши телефон для «контролю часу в інтернеті».

Працівникам повідомляли, що вони вирощують «медичний канабіс», і просили зберігати таємницю, посилаючись на нелегальний статус. Житлові приміщення були на території теплиць, із окремими спальними місцями. Їжу та засоби гігієни постачав Розвадовський, закуповуючи продукти за кошти невстановлених фінансистів.

Отже, для конспірації застосовували суворі заходи і слідкували за робітниками через камери.

І цікава деталь: згідно з матеріалами досудового розслідування, доступ до камер був у Яворського, власника ППФ «Явсон» (фігурує як «ОСОБА_12»).

Обшук: координована спецоперація СБУ

Правоохоронці отримали інформацію про плантацію в середині серпня 2019 року та організували спільну операцію СБУ, поліції та прокуратури. 11 вересня 2019 року вони провели обшук у теплицях Яблунева, виявивши 89 366 рослин конопель і 693 кг готового канабіса. Під час рейду, описаного в судових документах, вилучили 112 мішків сушеного канабіса, 60 живих рослин і обладнання, зокрема вентилятори, ваги та подрібнювачі. Також знайшли два пістолети, що вказує на озброєну охорону.

Понад 20 працівників, включно з жінками, затримали, але більшість не притягнули до відповідальності, оскільки вони нібито не знали про незаконність діяльності. Розвадовського, Шкрібляка та Корпита арештували на місці. Аналіз телефонних записів, відеоспостереження та свідчень працівників підтвердив структуру групи.

Експертизи з вересня по листопад 2019 року встановили якість і обсяг канабіса, класифікуючи його як «особливо великий» за українським законодавством.

Суд і вирок

Справа розглядалася за статтями 28, 310, 307, 317 і 313 КК України, обвинуваченим інкримінували організоване незаконне вирощування, виробництво, зберігання для збуту, утримання місця виробництва наркотиків і придбання обладнання. 8 травня 2025 року Калуський міськрайонний суд визнав Розвадовського та Шкрібляка винними:

• Руслан Розвадовський засуджений до 9 років і 6 місяців з конфіскацією майна, із зарахуванням попереднього ув’язнення з 13 вересня 2019 року по 18 березня 2022 року. Його попередня судимість і роль організатора обтяжили вирок, хоча пожертва автомобіля ЗСУ була врахована як пом’якшувальна обставина.
• Микола Шкрібляк отримав 9 років з конфіскацією майна, із зарахуванням ув’язнення з 13 вересня 2019 року по 10 липня 2020 року. Його інвалідність (І група) врахували, але активна роль і докази координації переважила заперечення.

Обох зобов’язали сплатити 36 426,32 грн за експертизи. Суд знищив вилучений канабіс і обладнання, конфіскував телефони обвинувачених і скасував арешти майна після вироку.

Щодо Ярослава Корпита, його справу розглядають за окремим провадженням.

А Олександр Яворський в суді не фігурував як обвинувачений.

Справа Яблунева виявила вразливості аграрного сектору України, де легальні об’єкти можуть використовуватися для злочинів. Складність операції — промислове обладнання, шифрований зв’язок, плани експорту — свідчить про професійний синдикат, а не місцевий бізнес.

Неможливість ідентифікувати фінансистів чи підтвердити експорт підкреслює труднощі боротьби з транскордонними наркоторгівельними мережами. Статус Яворського без звинувачень викликає питання про вплив еліт, що є типовою проблемою в українських корупційних скандалах.

Вирок 2025 року завершив один етап, але залишив прогалини. Невже захистили вищих організаторів? Чи не відновився їхній бізнес деінде?

У час війни та економічних труднощів Україні потрібен посилений нагляд за сільськими підприємствами та міжнародна співпраця для боротьби з наркоторгівлею.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:

«Земля знань» чи поле для збагачення: як Войнилівський ліцей перетворив навчальні гектари на бізнес-проєкт

Обманювала родини зниклих військових: історія цинічного шахрайства на Івано-Франківщині