Завтра Рівне схилить голови у скорботі за двома молодими захисниками Романом Машуком і Романом Мендалюком.
Роман Машук народився 21 вересня 1985 року у Рівному. Закінчив Рівненський ліцей №1, а за тим Рівненський економіко-гуманітарний інститут, де здобув спеціальність “Програмування”. Працював у IT-компанії “GlobalLogik”.
«На момент повномасштабного вторгнення ми проживали у Києві. Роман не підлягав призову чи мобілізації, але добровільно став на захист Києва і нашої держави, вступивши до лав ЗСУ. Він надзвичайно серйозно та відповідально поставився до служби, пройшовши не одну підготовку зокрема закордоном. Вони готувалися до непростих умов, до обставин, у які потраплять, знали, що буде важко, але це був їх свідомий вибір”, – розповідає дружина Героя Ірина.
Добрий, завжди усміхнений Роман заспокоював дружину, пояснював, що хоче, аби син, якому заледве виповнилося на той момент 1,5 роки, жив у вільній країні. Він йшов захищати рідну землю та свою сім’ю.
“Рома та його побратими — це про справжню любов до країни, про щирий захист меж, про безпеку рідних. Саме це керувало ними, коли йшли на штурми. Більшу частину служби він провів на Запорізькому напрямку, а коли почались жорстокі бої за Авдіївку, вони одні із перших стали на її оборону. Він говорив, наскільки це непросто, як важко втрачати побратимів, але знав, що йдуть вперед заради високої мети,” – продовжує Ірина.
Та, на жаль, життя 38-річного солдата Романа Машука обірвалося 19 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Опізнати тіло нашого захисника вдалося лише у березні 2024 року…
Роман Мендалюк народився 3 січня 1984 року у селі Річки на Кореччині. Навчався у Рівненському ліцеї №11, а за тим у Професійно-технічному училищі №9 за спеціальністю “Радіоелектроніка”. Закінчив Комп’ютерну академію “ШАГ”.
“Коли почалося повномасштабне вторгнення, Рома був у селі — доглядав майже незрячого дідуся та літню бабусю, допомагав їм по господарству, був малим фермером, любив селекціонувати різні сільськогосподарські культури. Сам виявив бажання та переїхав в село, адже працював віддалено на іноземну компанію. Він не служив в армії, не мав такого досвіду, але як прийшла біда, долучився до місцевої тероборони, відповідав за чергування на блокпостах, сам чергував. А у серпні 2023 року сказам батькам, що отримав повістку, й сам долучився добровільно до ЗСУ”, – розповідає тато Героя Анатолій.
Роман не зізнавався рідним, що активно фізично готувався стати добровольцем, як його дідусь, який на початку минулого століття воював за Україну в лавах добровольців ОУН УПА під командуванням С. Бандери. Він хотів потрапити на передові позиції й бути справжнім учасником бойових дій та бути гідним сином України, як і його тато та дідусь.
Про буденність на службу у війську Роман рідним не розповідав, мовчун за натурою лише зрідка давав зрозуміти, що нашим захисникам складно, що вони потребують на полі бою вмотивованих та справжніх бійців: «Тому, що хто, як не ми», – казав Роман.
“У цивільному житті та на службі Роман був дуже добрим, роботящим, справжнім. Він був дуже правильним, правдолюбом, не виносив несправедливості. Він не міг стояти осторонь або ігнорувати, якщо бачив несправедливу поведінку. Він боровся та відстоював лише справжні чесноти, завжди стояв за правду”, – продовжує батько.
40-річний солдат Роман Мендалюк відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов?язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 20 березня 2024 року на Донеччині.
Прощання із Героями відбудеться завтра, 27 березня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають їх на кладовищі “Нове”…
Discussion about this post