Росіяни з колаборантами викрали близько третини фондів херсонського архіву

301 Анатолій Хромов / Aksess

З Херсона під час окупації у 2022 році росіяни та їхні колаборанти вивезли близько третини фондів Державного архіву.

Про це в інтерв’ю норвезькому журналу Aksess повідомив Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов. 

Матеріал підготувала журналістка Jeanette Høie. У публікації Анатолій Хромов розповів про виклики, з якими стикаються українські архіви під час війни, про втрати й досягнення, а також про головну місію архівної спільноти – зберегти історичну пам’ять та ідентичність для майбутніх поколінь.

Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов розповів, що вся його каденція від 2019 року проходить у кризових умовах: спершу пандемія, а тепер повномасштабне вторгнення. «Сьогодні моїм головним пріорітетом є збереження нашої культурної та архівної спадщини протягом усієї війни», – наголошує він.

Попри обстріли й окупацію, архівістам вдалося уникнути катастрофічних втрат. Врятували більшість колекцій, хоча окремі архіви у Харкові та Одесі пошкоджені російськими обстрілами, а з Херсона росіяни викрали близько третини фондів. Архів КДБ у Чернігові згорів 25 лютого 2022 року – 14 тисяч справ про радянські репресії втрачені назавжди.

Надзвичайно швидкими темпами йде цифровізація, розповів Анатолій Хромов. Лише за два роки створили понад 55 мільйонів цифрових копій, а 2025-го планують досягти позначки у 50 мільйонів лише за рік. Цифрові дублікати визнаються рівнозначними оригіналам, а завдяки співпраці з міжнародними партнерами вони зберігаються ще й за кордоном – для додаткового захисту.

Архіви стають також зброєю в інформаційній війні, додає Хромов. У співпраці з FamilySearch International триває найбільший у світі проєкт з оцифрування генеалогічних джерел. 

«Розуміння національної історії стає легшим, коли людина знає історію власної родини. Можна сказати, що наша національна історія – це синергія історій усіх родин», – пояснює Анатолій Хромов.

Не менш важливе завдання – документування теперішньої війни. Завдяки співпраці з волонтерськими ініціативами вже зібрано сотні тисяч матеріалів: свідчення воєнних злочинів, інтерв’ю з мешканцями окупованих територій, цифрові архіви, створені українцями за допомогою власних смартфонів. «Це, мабуть, найбільш задокументована війна в історії. І наше завдання – зберегти ці докази», – підкреслює голова Укрдержархіву.

Попри всі втрати й виклики, архівна спільнота України не зупиняється. Наші фахівці проходять стажування за кордоном, здобувають новий досвід і повертаються до роботи з ще більшою відданістю. Бо сьогодні як ніколи важливо берегти кожен документ, кожне свідчення. Від цього залежить не лише історія, а й право майбутніх поколінь українців знати правду.

«Можливо, я й припустився помилок, і мене можуть критикувати за мої рішення, але я сподіваюсь, що мої колеги та наші люди колись побачать цінність того, що ми зробили», – підсумовує Анатолій Хромов.

Читайте також:

З окупації вдалося повернути 17-річного хлопця з Херсонщини